Головний герой повісті — Павлусь. Хлопець жив у сел вка з дідусем, матір’ю та сестрою Ганнусею, але одного дня життя його перевернулося. Павлусь утратив рідних, а сестру татари забрали в полон. Щоб урятувати її, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. Павлусь намагається довести собі, що він — гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників України. Саме тому хлопець залишає козаків, старшого брата й батька та їде за сестрою. Чимало перешкод виникло на шляху до Криму, але хлопець не здавався: він же славного козацького роду! Його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратив почуття гідності, допомагав іншим у скруті. Звісно, що таким сміливцям посміхається доля. Павлусь досяг своєї мети: Девлет-ґірей відпускає сміливого хлопчину з сестрою з неволі та навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари. Павлусь знайшов свою сестру завдяки геройству, відвазі, кмітливості. Навіть Девлет-ґірей визнав: «Добре в тебе серце, хлопче!»
Не сдержал я пообещал маме что буду ей ей во всем чему она не сказанно обрадывалась и удивилась. первый день я ,заправил кровати,убрался в комнате,хотел даже помыть посуду,но меня позвал друг и я убежал на улицу пообещав доделать позже.мама улыбнулась и отпустила меня на улицу..вдоволь наигравшись я вернулся домои,поел,и пошел в свою комнату..мама сама помыла посуду,а на утро с обидои посмотрела на меня но нечего не сказала.мне стало стыдно перед ней..я подошел к ней,и обнял ее.с тех пор прлшло много времени,но я стараюсь сдерживать свои обещания. ведь если дал слово-нужно его выролнять!
