Ця поезія знана як народна пісня. Вона друкується чи не в усіх пісенниках, звучить зі сцени і в професійно-академічному, і в аматорському виконанні, зворушуючи красою ліричного почуття й чарівною мелодією. Проте мало хто знає, що цей улюблений народний романс належить до пісень літературного походження, а ім'я автора, Костянтина Думитрашка, відоме небагатьом.
В історії української літератури К. Думитрашко потрактований як наслідувач "Енеїди" І. Котляревського завдяки бурлескно-травестійній поемі "Жабомишодраківка", хоч писав він також інші поетичні твори — балади, вірші, романси. Як і І. Котляревський, К. Думитрашко для своєї поеми узяв за основу античний зразок, про що сам зазначив у заголовку: "Гомерова жабомишодраківка з греческого лиця на козацький виворот на швидку руку перештопана".
Поема була свого часу популярною і поширювалась у рукописних списках, як і деякі інші твори автора. Майже весь творчий доробок К. Думитрашка увійшов до рукописної збірки "Копитьковы вирши и писни" (Золотоноша, 1848), частина з яких і сьогодні не надрукована.
К. Думитрашко (1814—1886, літ. псевдонім О. Д. Копитько) — виходець з Полтавщини, син священика. Продовжуючи сімейну традицію, також здобув духовну освіту. Працював викладачем російської словесності в Київській духовній академії, де користувався симпатією як знаючий педагог і цікава особистість: писав поетичні твори, займався музикою, живописом. Саме цим звернув на себе увагу Т. Шевченка. Відомо, що великий Кобзар відгукувався про свого сучасника як про "безперечно обдаровану людину" і одного із своїх друзів змусив вивчити напам'ять вірш К. Думитрашка "Часи".
2) "Скуден день до вечера, коли делать нечего" -В.Одоевский "Мороз Иванович",к Ленивице.
3) "Кто хвалится, тот с горы свалится"-В.Гаршин "Лягушка-путешественница",к лягушке.