1. Ім'я Кавабата стало широко відомим після публікації книги:
А) «Щоденник шістнадцятирічного юнака»; б) «Країна снігу»;
В) «Тисяча журавлів»; г) «Голос гір»;
Д) «Давня столиця».
2. Уповільненість і непослідовність сюжету в творах Кавабата покликані:
А) відтворити плин подій в ритмі самого життя;
б) передати людську відчуженість від світу;
в) відтворити стан людської психіки, почуттів.
3. Чайна церемонія в сюжеті роману «Тисяча журавлів» є:
А) тлом для основних подій;
б) основою оповіді, її внутрішнім змістом і суттю;
в) одним із елементів сюжету, частиною твору.
4. Кікудзі не цінує чайної церемонії, бо:
А) вважає обряд надуманим, формальністю; б) вважає обряд застарілим, несучасним;
В) в його родині не визнають цього обряду; г) противиться впливу Тікако через обряд.
5. Чайна церемонія у виконанні Тікако стає:
А) шляхом осягнення краси, гармонії світу; б) засобом досягнення мети, впливу на людей;
В) уроком давніх традицій, джерелом духовності.
6. «В його уяві виринула зграбна постать дівчини, її стримані, граціозні рухи, легка тінь листя на сьомзі й м’які відблиски світла на святковому кімоно та волоссі. Виразно бачив він червону серветку й рожеве крепдешинове фуросіко з білими журавлями», - такою Кікудзі побачив:
А) пані Ооту; б) Тікако; в) Фуміко; г) Юкіко.
7. Образ Фуміко є втіленням:
А) беззахисності, домашнього тепла; б) чистоти, недосяжного ідеалу;
В) минулого, що заважає щастю; г) палкого кохання, самовідданості.
8. Втіленням вишуканості, ідеальної природної краси в романі є:
А) квітка; б) чашка; в) хустка; г) глечик.
9. Кікудзі хотів відмовитись від кохання і одруження з Юкіко, бо:
А) дівчина йому не подобалася; б) Тікако плямує їхні стосунки;
В) захоплюється іншою – Фуміко; г) хоче сам обрати наречену.
10. Темою роману «Тисяча журавлів» є пошуки:
А) сімейного щастя; б) краси, чистоти, ідеалу; в) свого «я» у світі.
11. Змальовуючи історію Кікудзі, Кавабата зосереджує увагу на:
А) логіці подій; б) характерах героїв; в) моментах осяянь душі.
12. Індивідуальним стилем письменника називають:
А) стійку своєрідність, оригінальні риси його творчої манери;
Б) належність до певного напряму;
В) загальні особливості образного відтворення дійсності.
Відповіді:
1. б; 2. а; 3. б; 4. г; 5. б; 6. г;
7. а; 8. а; 9.б; 10. б; 11. в; 12. а
Объяснение:
Каждый, кто соприкасается с героем, живёт банальной, примитивной жизнью, у каждого свои ценности: Бэла -быть любимой; Вера -при и потреблять, не давая ничего; Грушницкий-подниматься по карьерной лестнице, пуская пыль в глаза; Вернер - интриговать и распускать сплетни; Максим Максимыч - защищать честь мундира.. . Никто не может воспринять Печорина таким, какой он есть, никто не может понять его глобальную натуру. А потребность исповедаться, не вариться в собственном соку, разобраться в самом себе у него была. Кому открылся он? Максим Максимычу: тайны хранить умеет, отнёсся к нему как к сыну, опыт жизненный имеет, повидал на своём веку.. . Но.. . Не " дорос" штабс-капитан до "диалектики души" мученика, даже не проявил интереса к самому сокровенному, что доверил ему подопечный, -дневнику!
Печорин понимал, что рождён для чего-то необычного, но найти выход из лабиринта мыслей не сумел. "Оторвался" от своей среды, но стал "лишним" для жизни. Очень рано разочаровался, потому что "горе от ума".
Жить как все, при и лицемеря, делая вид, что не замечает, не смог. Пустить пулю в лоб не захотел, робко надеясь, и " по пути в Персию умер".
Вины своей ни в чём не отвергал, казня себя жёстче, чем свою жертву, страдая невыносимее, чем она ( хуже всего муки собственной совести!) . Непроизвольно ( не умышленно) обижая других, сам был жертвой... Сплошные противоречия в противоречивом государстве с противоречивыми нравами...