Шериф всілякими намагався покінчити з ватагою Робіна Гуда. Чутки про непереможного Робіна дійшли до Лондона, і король послав бідолашному Фітзу наказ, погрожуючи зняти його з посади, якщо він не спіймає ватажка розбійників. Ось чому шериф аж із шкури пнувся та гасав по лісу, силкуючись заскочити Робіна Гуда зненацька. Проте всі його старання не давали ніяких наслідків. Тоді шериф збільшив винагороду за голову Робіна, сподіваючись, що це спокусить когось із переможців на королівських турнірах випробувати своє молодецтво поза мурами міста.
Такий герой і справді знайшовся. Це був найманий лицар з королівської важкої кінноти, на ім'я Гай Гісборн. Його вважали одним із кращих лучників і мечоносців у всій королівській армії, але серце в нього було підступне й запроданське. Він добився в короля дозволу негайно вирушити на розшуки ватажка розбійників і, озброївшись папером від його величності, примчав до шерифа Ноттінгема: «Поклявсь я Робіна спіймать, знайду лиш — так і знай: у ріг баранячий скручу, – Це каже Гісборн Гай!». Перевдягнувшись, Гісборн вирушив до лісу, де зразу ж зустрів Робіна, який з розмови з незнайомцем зрозумів, що його розшукують, щоб вбити. Але Робін виявився кмітливішим, він запропонував незнайомцю постріляти з лука. Через деякий час Робін зізнався, що він є саме тією людиною, яку шукає Гай Гісборн. Почався двобій: «Це був такий двобій, який рідко кому доводилося бачити навіть у Шервудському лісі. Вороги похмуро зиркали один на одного, і в очах у них палала ненависть. Один з них бився за своє життя, другий — за винагороду та королівську ласку». В результаті, Робін Гуд здобуває перемогу: «Схрестились гострії мечі; «Яке маля хоробре!» – Подумав Роб. Та бій кінчивсь, їй-богу, дуже добре!».
Объяснение:
1)Роман "Евгений Онегин" сам автор выделял,не как эпическое произведение,а как роман в стихах,подчёркивая "дьявольскую разницу".
В романе преобладает лирическое начало,автор вводит самого себя,в качестве полноценного героя ,лирические отступления,письма,истории героев,всё это лирические,а не повествовательные,эпические признаки.
2)Письма Татьяны и Евгения выражают чувства героев, они более откровенные в письмах, чем в разговорах и диалогах. Письма-это диалог героев, который пересекли годы. Татьяна пишет письмо Онегину, когда она влюбилась, она открыто говорит о своих чувствах, не в силах молчать. Онегин пишет письмо, встретив Татьяну спустя годы, он влюблён, им овладела страсть. Он не может молчать о своих чувствах, его не смущает, что Татьяна замужняя женщина. н добивается расположение Татьяны, любовь которой он отверг несколько лет назад.
Письмо Татьяны очень искреннее, чисто, её любовь светлая, а Онегин пишет как опытный ловелас, стараясь получить желаемое. Татьяна испытывает очень сильное чувство, она боится прочесть своё письмо, написанное простым языком. Евгений рассуждает в письме, его страсть к Татьяне сильна, но её первая любовь сильнее чувств Онегина.
Письма говорят о открытости, простоте, чувственности Татьяны, её взгляды на жизнь бесхитростны, она не ищет выгоды. Она воспринимает всё как есть, не меняя смысл и не усложняя ничего. Онегин пишет витиеватыми оборотами, как и он сам. Он прожигает жизнь, его ничто не радует, он опустошён и Татьяна для него - подарок судьбы. Его взгляды на жизнь неоднозначны, он не наивен, развращён жизнью. Письмо Татьяны искреннее, написанное в порыве чувств, а письмо Онегина продуманное, ищущее выгоду. Письма выражают взгляды на жизнь героев, они отражают жизненные позиции Татьяны и Онегина. Письма выражают честность, открытость, бесхитростность, простоту и бескорыстие Татьяны, скуку, развращённость, расчётливость, потерю интереса к жизни Онегина.
