Встихотворении некрасова "железная дорога'' нарисована картина далёкого что оно открывает вам,живущим сегодня? чему учит? . нужен развёрнутый ответ на 2,5 минуты
Катерина петровна - героиня рассказа г.к.паустовского "телеграмма". это одинокая пожилая женщина, доживющая свой век и мечтающая о последней встрече сво своей дочерью настей, которая живет в ленинграде. когда-то у катерины петровны была интересная жизнь: она работала в мемориальном домике своего отца-художника. женщина даже жила в париже. а теперь она никому не нужна: дочь изредка присылает ей деньги, но приезжает проведать мать крайне редко.только дочь колхозного сапожника манюшка да сторож тихон навещают старушку. катерина петровна ввсем сердцем любит свою дочь и переживает из-за того, что при жизни больше её не увидит. так и умрет, заболев от простуды, в одиночестве, успев перед смертью написать последнее письмо своей дочери. подробнее - на -
Уцій новелі розповідається сумна, але в той же час досить зворушлива історія з життя жителів невеликого кварталу для художників. як відомо, всі художники є людьми творчими, а тому мають досить тонку і тендітну душевною організацією. все це проявляється не тільки в їх безпосередній професійній діяльності, а й у ставленні до життя, в переживанні тих чи інших проблем буття. дівчина на ім’я джонсі була однією з мешканок цього кварталу. на нещастя, у той час в місті виникла епідемія пневмонії, а імунітет джонсі виявився занадто слабким, щоб не заразитися. дівчина захворіла, а тому була змушена пройти найбільше випробування у своєму ще нетривалому житті. дівчина дуже гарно малювала, була досить розумною і працьовитою, але хіба ці якості могли їй на шляху до повноцінного одужання? ні, ніяк не могли. щоб розлучитися з хворобою і одужати, людина повинна володіти силою волі, а ось у джонсі її, на жаль, практично не було. вона зневірилася в тому, що зможе одужати, хоч це і залежало цілком виключно від неї самої та від її відношення до свого захворювання. навіть доктор, який відвідав джонсі, сказав, що від її настрою залежатиме, виживе вона чи ні. але дівчина не могли в це вірити, навпаки вона почала думати, що смерть прийде до неї тоді, коли з дерева, яке стоїть за її вікном, опаде останній листок. але час йшов, дерево повністю опало, а один-єдиний листок все продовжував висіти. нарешті це додало впевненості дівчині, вона стала іншою – вона стала вірити в те, що виживає. саме тоді джонсі і одужала, стаючи все міцніше день від дня. але це одужання ніяк не можна називати дивом. як з’ясувалося трохи пізніше, насправді все листя з дерева опало, а той останній листок був усього лише дуже якісним і правдоподібним малюнком від сусіда джонсі бермана, який дуже хотів, щоб дівчина зберегла своє життя. на прикладі джонсі можна зрозуміти натуру творчої людини, яка потребує підтримки і іноді навіть жертовного душевного лікування. на жаль, ціною порятунку життя джонсі для бермана стало його власне життя.
