Оповідання Джеймса Олдріджа «Останній дюйм» – один з найглибших й найяскавіших творів літератури двадцятого століття, хвилюючий та життєстверджуючий. В творі ідеться про проблеми батьків та дітей, про непорозуміння та самотність, віддалення близьких людей один від одного.Головні герої твору — хлопчик Деві та його батько Бен. У свої десять років Деві дуже самотній — чужий батькові та непотрібний матері. Батьки займаються кожен своїми справами, вирішують свої проблеми, намагаються влаштувати особисте життя, незважаючи на хлопця. Не розуміючи, що Деві — дитина, яка потребує любові, уваги та турботи. Не замислюючись над тим, що згаяний час все більше віддаляє рідних людей один від одного, роблячи їх чужими. Ця проблема актуальна і сьогодні. Дорослим не завжди вистачає часу на власних дітей. Часто-густо це призводить до сумних наслідків.На щастя, трагічна подія, що сталася в Акулячій бухті, до Бену переоцінити своє життя та свої цінності, зрозуміти сина та його почуття.На прикладі Бена і Деві Джеймс Олдрідж вчить читача не гаяти час на неважливі речі, не марнувати шанси, які дає життя, не опускати рук в складних обставинах, з повагою та турботою відноситись до своїх близьких. Адже кожна людина заслуговує на увагу та любов.
Відповідь:
Як добре, що сьогодні я можу висловити свою любов та захоплення предметом «Світова література». Саме дякуючи йому, ми маємо можливість доторкнутися до чарівного світу літератури.
Адже уроки літератури – це своєрідна машина часу та літак із вічним двигуном, що переносять нас із уроку в урок на різні континенти та епохи. Ще вчора ми гойдалися на ліанах, наздоганяючи Мауглі та літаючи зі Скруджем із теперішнього у майбутнє, сьогодні ми вже в Китаї разом з Ду Фу пливемо річкою у пошуках щастя, а назавтра із Башмачкіним подорожуємо вулицями Санкт-Петербургу, піднімаємося сходами під руку з Гобсеком. Ми потрапляємо до різних країн не лише подумки, а й серцем: плачемо над долею Попелюшки, переймаємося пошуками Кая, віримо в місію Дон Кіхота, закохуємося в Печоріна та їдемо з Сонею за Раскольніковим. Ми радіємо зі щасливого закінчення авторської оповідки та дорікаємо письменникові за нещасливий кінець. Ми уподобаємо героїв та мріємо бути схожими на них. І навпаки, засуджуючи вчинки декого, даємо собі слово не повторювати їхніх помилок. Купуємо нотатник для запису висловлювань улюблених героїв та списуємо його вщент уже через місяць. Ставимо на полицю «Маленького принца» як свою улюблену книгу, а через деякий час констатуємо, що поряд з’явилися книжки Маркеса, Павича… Не помічаємо, як у своєму другові відшукуємо риси Євгенія Онєгіна, а у кращій подрузі – Тетяни Ларіної.
І все це – література. Це вона полонила мої серце й душу та назавжди залишила слід у моєму житті.
Пояснення: держи бро
фауна-животный мир
заповедник-участок ( территория ) , которая охраняется государством и на котором сохраняется вся природа , животные , там запрещена охота на животных и тд .
национальный парк - место , где в целях охраны окружающей среды , ограничена деятельность человека . В отличие от заповедников , где деятельность человека запрещена почти полностью , в нац.парках допускается посещение туристов и некоторая хозяйственная деятельность .