ответ: Я школярка. Майже щоранку ми з моїм найкращим другом Сашком ідемо до школи, і щоразу доводиться минати стару напівзруйновану будівлю, де весь час вештаються безхатченки і дворові собаки. Весь час Сашко здавався мені добрим і чемним хлопцем, але чомусь він раптово розгнівався і жбурнув у невинного собаку палицю. Той загарчав, і нам прийшлось чимдужче бігти звідти, бо навколо було ще кілька собак очевидно з однієї стаї. Ми чули гарчання і рух швидких лап позаду. Але чудом нам вдалось перестрибнути через чужий паркан і відірватися від розлюченої собачої стаї. Нажахано я крикнула на нього:
- Сашко, навіщо ти це зробив?! Ти ж знаєш, що вони небезпечні! Тобі не варто було цього робити, бо ми могли дорого поплатитись за твій необдуманий вчинок!
- Але я ж не думав що усе так складеться.. Ці собаки мене дратують і я їх хотів провчити!
- Ти повів себе як спражній телепень! Невже ти не пам'ятаєш скільки раз нас попереджували? Скільки раз це завершувалось каліцтвом і смертями? Ти повинен навчитись бачити наслідки своїх дій перед їх виконанням, бо ти міг зашкодити і собі, і мені.
- Вибач, я винний.. Ти права, бо я, саме я, в першу чергу відповідальний за те, що чиню..
Ось так часом імпульсивні вчинки можуть зруйнувати життя, тож будьте обережні і кілька раз подумайте перед тим, щоб щось зробити чи навіть сказати.
Відповідь:
Дорогий Джордж Байрон.
Я пишу тобі цього листа з розумінням того що ти вже його ніколи не зможеш прочитати. На жаль ти так мало прожив лише 36 років. Та зараз не про це. За своє життя ти зробив багато чого. Я би хотіла поглянути на тебе в живу. Кажуть що ти був справжнім красунчиком.
Хочу тобі сказати те що недавно в школі ми вивчали твою біографію та твори. Розумієш про тебе знають в Україні та що там по всьому світі. Хочу тобі сказати що твої поезії такі як "Мій дух як ніч" та "Мазепа" мене вразили! Я ще не бачила щоб людина могла так чітко і ясно літературний твір. Ти дуже хороший письменник. Дякую що ти був в цьому світі.
Завжди твоя(твоє ім'я пробачення за орфографічні помилки та такий кострубатий твір.
Пояснення:
в рассказе а.и. «чудесный доктор» действие происходит перед рождеством. на это указывают несколько деталей. во-первых, это зима. под ногами скрипит снег. мерцалов, сидя на лавочке в парке, смотрит на заснеженные деревья и думает о самоубийстве. во-вторых, гриша с володей рассматривают в окнах домов наряженные елки. это говорит о том, что новый год еще не наступил. в-третьих, когда мерцалов встречает чудесного доктора, профессор пирогов говорит, что он купил несколько подарков знакомым . поэтому чудо, которое происходит в семье мерцаловых, — это рождественское чудо.
в рождество случается много странного, необычного, чудесного. мы уже читали произведения, в которых действие происходит в рождество. это и чудесные приключения кузнеца вакулы из рассказа н.в. гоголя «ночь перед рождеством». это и печальный рассказ ф.м. достоевского «мальчик у христа на елке», в котором маленький мальчик замерзает, потому что он никому не нужен, кроме христа. но во всех этих рассказах происходит чудо. такое чудо произошло и в семье мерцаловых.
это была бедная семья. у них не было денег на дрова, чтобы согреть свою комнату. они голодали. одна девочка у них уже умерла, вторая сильно болела. однажды, когда все уже перестали надеяться на лучшую жизнь, мерцалов встречает в парке одного пожилого человека. он рассказывает ему свою , и старик тут же отправляется к ним домой. оказывается, он был врачом.
доктор выписал маленькой машутке лекарство, дал деньги на лекарство, дрова и еду. он посоветовал, к какому врачу потом лучше обратиться. чудесный доктор мерцаловых даже не сказал, как его зовут. ему это было не надо. мне кажется, что он хотел, чтобы о нем помнили как о человеке, совершившем доброе дело. ведь не важно, как зовут человека, бескорыстно протянувшего тебе руку . но для мерцалова важно было знать своего спасителя. им оказался известный хирург н.и. пирогов.
профессор пирогов сумел вылечить душу старшего мерцалова, он подарил ему надежду на будущее. для профессора это обычное дело, а для мерцалова — спасение всей его семьи. я думаю, что рождественское чудо получилось. но такое чудо не должно быть только в рождество. нельзя быть добрым только несколько дней в году. чудо сострадания, человеку должно стать «обыкновенным чудом» для каждого совестливого человека. главное — никогда не падать духом. при первой же возможиости нужно протянуть руку тому, кому сейчас хуже, чем вам.