Cучасного читача у творі Вальтера Скотта приваблює образ Авенго Тим, що він блогородний лицар, а такі образи в наш час вражають. Він є показник мужності, шляхетності, чесності. Це сміливий, сильний хлопець. Вперше він з'являється перед нами у вигляді провідника, який показує дорогу пріору та храмовнику головному ворогу Бріану де Буагільберу шлях до палацу свого батька- Седріка Сакса.
На початку він не вказує свого імені. У романі показані всі позитивні якості героя, проте основна його роль в романі-що він є своєрідною сполучною ланкою. Всі останні образи дані як би через призму головного героя. Через образи Айвенго і Ребеки можна прослідити відношення головного героя до євреїв. Спочатку його поведінка справляє враження, що він не відчуває до них презирства, як всі інші герої роману.
Мой самый близкий человек – это мама. Я её очень люблю. Мы вместе делаем дома уборку, играем в куклы, ходим гулять. Больше всего мне нравится с ней советоваться. Мама меня понимает как ни кто другой! Она мне иногда делать уроки Моя мамочка строгая, но справедливая.
А ещё я люблю папу. Папа тоже может и поиграть со мной, и в каких-нибудь делах. Например, подготовить доклад к уроку.
Но кроме родителей у меня есть братик Паша. Паша – мой любимый братишка. Мне нравится забирать его из детского садика.
Я очень люблю всех членов моей семьи. Они самые близкие, дорогие и родные мне люди. Мне кажется, что без них было бы в жизни очень трудно и скучно, ведь нельзя прожить без любви и поддержки близких людей.