Когда мы слышим понятие "литература", на ум сразу приходят великие классики былых времëн: Пушкин, Гоголь, Шекспир и другие. Бесспорно, не зря эти люди признаны величайшими писателями, но не стоит забывать и о многогранности современной литературы.
Существует множество интересных произведений различных жанров, которые удивляют мастерским описанием книжных вселенных. Я с радостью поведаю вам о своëм любимом – фэнтези.
Сказочные приключения, межпланетные разборки, манящая сила управления временем, история о белой и чëрной королевах фей. Вы не догадались, о чём я? Что ж, тогда многое упускаете. Речь идёт о современном культовом произведении – "Часодеи". Это серия из шести интересных книг. Главная героиня здесь – поначалу обычная девушка-подросток, которая не знает своих родителей и происхождение рода. Но еë закручивает водоворот неожиданных событий, приводит к отцу на испытание магией. Здесь и начинается увлекательные увлекательное повествование. Из минусов истории, как вы уже догадались, периодическое наличие различных клише, но я бы сказала, что это не мешает погружению в сюжет.
Ещë одна увлекательная подростковая серия книг – "Ирка Хортица – суперведьма", также один из ярких представителей современного фэнтези. Здесь сюжет уже построен на основе славянской мифологии и обычаев наших предков, что позволит погрузиться в отголоски исторического Конечно же, не обошлось и без авторской фантазии. Поэтому, если вас заинтересует подобная тема, лучше после прочтения обратиться к более надëжным источникам. Стоит помнить о невысоком возрастном рейтинге произведения, поэтому серия написала довольно простым языком, при этом также затрагивая проблематику подросткового восприятия мира.
Надеюсь, вас заинтересовала современная фэнтезийная литература. Если же нет, то советую обратиться к другим жанрам. И помните, что у кажого человека свой вкус, поэтому универсальной книги не найти. Но не стоит зацикливаться только на классике.
Объяснение:
завдяки Мацу о Басьо (1644-1694). Поетична спадщина, залишена Басьо, містить у собі хоку та «зчеплені строфи». У числі йош прозаїчних творів - щоденники передмови до книг і окремих віршів, листів. Лауреат Нобелівської премії Кавабата Ясунарі назвав вірші свого земляка найвищим досягненням японської літератури. Щодо дослідження творчості М. Басьо, то її почали вивчати порівняно недавно. Одна з дослідниць його творчості Н.С.Шефтелевич зазначала, що поезія японського класика - це не лірика природи в європейському розумінні цього терміна, а лірика самої природи, тобто поет виступає в ролі медіума, інформацію якому постачають не духи, а явища природи, рослини, мінерали тощо. Щоправда, такий погляд має «містичне» забарвлення, але він ще раз підкреслює, який складний поетичний матеріал залишив у спадок Мацуо Басьо. Його поезія й досі залишається багато в чому загадковою. Окремі дослідники поезію, творцем якої був Басьо і його учні, порівнюють з напіввідчиненими дверима Його поезія складна і незвичайна, що пояснюється незвичайністю й самої країни - батьківщини Мацуо Басьо. Давня країна Ямато, Країна Сонця, що сходить, Японія... Але Японія - не просто назва країни, це ім'я однієї із загадкових, багатих та складних цивілізацій Японія відзначається своєрідною самобутньою культурою, де перевага віддається внутрішній глибині, змістовності витонченості на противагу зовнішній пишноті. Японія - це країна, де кілька століть тому з'явилася нова поетична форма - японський трирядник хоку. творцем якої є поет XVII ст. Мацуо Басьо. Творчість його вчить вдивлятися у звичне й помічати несподіване, розглядати потворне і бачити прекрасне, задивлятись у просте й знаходити складне. Вірші Мацуо Басьо - переважно пейзажна лірика. Метою даної роботи є спроба визначити художню своєрідність хоку поета в контексті японської поезії цього періоду, місце природи та художньої деталі в них.Якщо до ХІП століття в японській поезії неподільно панував п'ятистопний вірш вака то у ХШ-ХУІ століттях на перше місце вийшла поезія «нанизаних строф» - рента Виникнення цього своєрідного жанру в японській поезії пов'язане в першу чергу з тим, що до ХІП століття п'ятистопний вірш вака розпався на дві строфи - тристопний і двостопний вірш. Значною мірою цей процес був обумовлений тим, що класичний п'ятистопний вірш майже завжди мав характер послання, а отже, потенційно був розрахований на відповідь. Ця відповідь найчастіше втілювалася також у п'ятистопному вірші, який міг потягти за собою нову відповідь. Таких віршованих перекличок немало і в «Манйосю», і в «Кокінсю», особливо ж багато їх у домашніх антологіях і в класичних творах японської прози. Вірш-відповідь, як правило, використовував образи, задані початковим віршем, іноді дещо переробляючи їх. Таким чином, один вірш вів за собою інший за покликом слідувала відповідь. Перекличка могла бути і внутрішньою - між двома частинами одного вірша. Іноді ці дві частини писали різні поети - один писав початок, інший додавав кінець чи навпаки. Так виникла поезія «нанизаних рядків» - рента Один вірщ написаний двома поетами, - найпростіший її варіант.Головна риса поезії рента, неодмінна умова її існування - діалогічність. Навіть найпростіший вид рента передбачав наявність двох авторів
В девятнадцатом веке в России господствовал самодержавно-крепостнический строй. В условиях этого строя положение народа было невыносимым; трагичной оказывалась судьба передовых мыслящих людей. Богато одаренные от природы люди погибали в его душной атмосфере или были обречены на бездействие. Эти люди с прогрессивными взглядами слишком рано появились на арене общественной жизни, для их появления еще не было благоприятных условий, они были «лишними» в жизни, а потому погибали. Это и нашло отражение в произведениях передовых писателей девятнадцатого века. «Евгений Онегин» и «Герой нашего времени» – лучшие художественные произведения своей эпохи. В центре событий люди из высшего общества, которые не могут найти применение своим и умениям.«В своей поэме он умел коснуться так многого, намекнуть о столь многом, что принадлежит исключительно к миру русской природы, к миру русского общества. «Онегина» можно назвать энциклопедией русской жизни и высшей степени народным произведением».