"А всего иного пуще Не прожить наверняка –Без чего? Без правды сущей, Правды, прямо в душу бьющей, Да была б она погуще, Как бы ни была горька. "
В этой поэме Твардовский рассказал правду о войне, обо всем, что она принесла с собой, что открыла, о чем заставила задуматься. Слова эти, сказанные в первой же главе «Книги про бойца» , были своеобразной присягой на верность истинному реализму. В поэме «Василий Теркин» автор показывает суровые будни войны глазами простого советского солдата. В этом произведении быт не является второстепенной деталью, он воспринимается как неотъемлемая часть бытия. И нечеловеческие условия, в которые ставит людей война, требуют не только мужества, но и изрядной доли иронии, чтобы не сломаться, вынести все тяготы.
Былины строятся по определённому плану. большинство былин начинается зачином. в нём обычно говорится о месте действия или о том, куда и откуда поехал богатырь (см. первые шесть строк былины «илья муромец и соловей-разбойник»).события в былинах излагаются в строгом порядке, последовательно. повествование ведётся медленно, не спеша. так как бюлины жили в устной передаче, исполнитель их сказывал сосредоточить внимание слушателей на особенно важных, по его мнению, местах. для этого в былинах широко применяются повторения, обычно троекратные. так, в былине об илье муромце и соловье-разбойнике трижды повторяется описание силы соловья-разбойника.чтобы придать напевность былине, сделать изложение её более выразительным, музыкальным, часто в былинах повторяются отдельные слова. повторения встречаются не только в тексте одной и той же былины. в разных былинах одинаково описываются сходные действия, явления, например седлание богатырского коня, пир у князя владимира, вражеская сила, бой богатырей с врагами и пр.такие сходные описания, встречающиеся в разных былинах (и в сказках), называются общими местами.иногда былины заканчиваются особой концовкой - заключением из всего содержания былины: то старина, то и дёянье,т. е. так было в старину, это - быль.авный герой былин - богатырь. чтобы ярче представить силу богатыря, применяется приём гиперболы (преувеличения). например, вот как описывается бой богатыря с вражеской силой. если богатырь махнёт правой рукой, среди вражеского стана образуется улица, левой - переулок. палица (меч) богатыря весит сорок или даже девяносто пудов.если богатырь заснёт, то «богатырский сон на двенадцать дён» (дней). под стать богатырю и его конь: «первый скок коня - на много вёрст, а второй скок - и найти нельзя». чтобы подчеркнуть силу богатыря, гиперболически изображается его враг. несметные силы врага «серому волку дня не обскакать, чёрному ворону в день не облететь».в былинах, как и вообще в произведениях устной народной поэзии, каждое слово точно и выразительно. в течение веков народные певцы и поэты совершенствовали язык своих поэтических произведений, добиваясь наиболее точного и яркого, выразительного раскрытия через слово самых существенных качеств героев и их поступков. так, богаты и разнообразны в устной поэзии эпитеты - красочные определения, указывающие наиболее существенный признак людей, предметов, явлений жизни.часто одни и те же эпитеты постоянно характеризуют тех или иных героев, предметы, явления жизни, природы и т. д. поэтому их называют постоянными эпитетами. в былинах, например, встречаются такие постоянные эпитеты: дородный добрый молодец, сила великая, славный стольный киев-град, тугой лук, тетивочка шелковая, стрелочки калёные.
«Розсудливий чоловік не дозволяє іншим керувати собою, а й сам не прагне керувати іншими; він хоче, щоб всім правил один тільки розум ». Ж. Лабрюйер
Сучасна наука вивчає суспільство як складну саморозвивається систему з точки зору його структурної організації, тобто взаємини складових його основних підсистем та елементів; а також з позицій виявлення чинників соціальної динаміки через опис основних етапів, причин, форм, характеру і типів соціальних змін.
В соціальну систему входять:
· Економічна підсистема - виробничо-розподільні зв'язки і відносини (виробництва, обміну, розподілу і споживання), засновані на розподілі праці і розподілі людей в рамках соціальної структури суспільства з професійно-кастовому ознакою. У неї входять соціальні верстви (страти), стану, цехи, професії і т.д .;
· Політична соціальна підсистема - це керуюча підсистема з відповідними органами керівництва (від вождя племені до парламенту і президента республіки), політичними організаціями та громадськими об'єднаннями. В рамках цієї підсистеми також виділяють різні соціальні групи: перш за все керуючі і керовані - від державного управління до управління в родині або в первинному виробничому, навчальному колективі. Вищі «поверхи» цього управління і набувають характеру політичної підсистеми;
· Соціальна підсистема (що включає в якості підрівнів правову, релігійну, духовну та ін.) - це досить складна форма соціальних зв'язків і відносин, заснована на етнічних, демографічних, національних, культурно-освітніх, релігійних та інших зв'язках між людьми, що представляє собою природний процес формування різноманітних соціальних груп і спільнот людей. Від характеру взаємин людей всередині цих спільнот залежить соціальний клімат, стан ворожнечі або взаємодо що визначають поведінку людей в суспільстві, їх спільні або індивідуальні дії.
Всі ці три соціальні підсистеми існують не ізольовано, а взаємно доповнюють і пронизують один одного: таким чином, соціальна підсистема проникає в виробничу і керуючу сфери, і навпаки, Наприклад, один навчальний колектив можуть становити люди різних національностей, віку, статі та конфесій з проявом особливих, часом специфічних, форм внутрішнього самоврядування.
«Діяти, створювати, битися з обставинами, перемагати або бути переможеним - ось у чому вся радість, все життя здорової людини». Е. Золя
Людина набуває свої особистісні якості тільки в соціальному середовищі, тільки завдяки активній взаємодії з іншими людьми в процесі соціалізації. Самореалізація особистості в культурі відбувається завдяки її активній життєдіяльності, конкретних вчинків і комунікації із соціальним оточенням. Соціальна комунікація (спілкування) - це процес встановлення і розвитку контактів між людьми, породжуваний потребами в спільній діяльності. Завдяки соціальній комунікації людиною здійснюється індивідуальний вибір і ранжування між собою соціокультурних програм поведінки, діяльності і спілкування, формування соціальної позиції і відбудовування власного статусно-рольового набору.
Поняття соціального статусу характеризує:
1) місце людини в суспільстві;
2) його оцінку з боку інших людей (що виражається в різних показниках - авторитеті, престиж, привілеї, рівні доходів, нагороди, звання, славу і т.д.).
У кожної людини є не один, а відразу кілька статусів або їх ознак, що утворюють статусний набір індивіда. Статуси можуть бути або головними, або другорядними. Особлива роль, звичайно ж, відводиться головному статусу, який визначає основну спрямованість, зміст і характер її діяльності, стиль життя, його манеру поведінки, коло його спілкування
В этой поэме Твардовский рассказал правду о войне, обо всем, что она принесла с собой, что открыла, о чем заставила задуматься. Слова эти, сказанные в первой же главе «Книги про бойца» , были своеобразной присягой на верность истинному реализму. В поэме «Василий Теркин» автор показывает суровые будни войны глазами простого советского солдата. В этом произведении быт не является второстепенной деталью, он воспринимается как неотъемлемая часть бытия. И нечеловеческие условия, в которые ставит людей война, требуют не только мужества, но и изрядной доли иронии, чтобы не сломаться, вынести все тяготы.