Відповідь:
На мою думку, головний герой Айвенго - справжній чоловік тому, що він відстоює честь і справедливість своєї дівчини яку він дуже сильно покохав . Головний герой - належить до шанованого старовинного роду саксів.
Я вважаю, що Айвенго ще - дуже молодий для турнірів, але не дивлячись на це ніхто з його однолітків не зумів так вправно перевершити його у мистецтві володіння зброєю тому , що він дуже сильна і розумна людина
Герой усім серцем покохав леді Ровену — вихованку свого батька, але її мали намір одружити її з Ательстаном Конінсбурзьким, недалеким, тупим нащадком королівського роду, бо він хотів поставити його на чолі визвольного руху саксів.
Айвенго — чесний і справедливий воїн, який у будь-який момент може прийти на до тим, хто її потребує, тобто приниженим, гнобленим.
Довідавшись, що Ребекку несправедливо звинувачують у чаклунстві й погрожують спалити на вогнищі, якщо не з'явиться лицар, який погодиться захищати її честь та мечем доведе її правоту, Айвенго поспішає на поєдинок, щоб захистити нещасну невинну дівчину. Ледве тримаючись у сідлі після тяжкого поранення, Айвенго все ж таки виходить на бій із Буагельбергом. І коли супротивники зійшлися, від влучних ударів обидва лицарі падають. Але Божий суд звершився: Буагельберг гине, а Ребекку виправдовують.
Отже, Айвенго не тільки мужній, сміливий і відважний воїн, а й чесна, порядна, здатна на самопожертву людина; фанатично відданий справі, він служить друзям, з якими поділяє нещастя й небезпеки.
Чесність, шляхетність, почуття людської гідності, мужність, відвага, вірність, здатність до самопожертви в ім'я батьківщини чи друга мають і сьогодні непересічне значення.
Пояснення:
литературу, живопись, архитектуру. Содержание: История возникновения Отличительные черты Видные деятели и группы История возникновения Основоположником направления считают итальянского поэта Филиппо Маринетти. Его стих «Красный сахар» — первое произведение нового направления. После него, в 1909 году писатель выпустил манифест течения в газете «Фигаро». Там он кратко и понятно определил отличительные черты футуризма, описав их как культ будущего и отказ от Послание было ориентировано на молодых творцов. Позже к нему присоединились такие творцы, как , Боччони, Руссоло, Карло Карра, Джино Северини, Франческо Балилла Прателла. К 1912 году направление получило довольно широкое распространение, и в одном из музеев Парижа состоялась первая выставка художников-футуристов. В России течение начало приобретать популярность в 1910—1911 годах. Оно пришлось по душе бунтарскому народу, совпало с недовольными современностью настроениями толпы. Последователи нового течения создали несколько литературных организаций со своими кодексами и уставами.
Источник: https://nauka.club/literatura/futurizm.html
Объяснение:
