Объяснение:
Жанр – пісня з елегійними мотивами
Тема: звертання до вчительки зі словами вдячності за ту сумлінну і відповідальну працю, якій вона присвятила все своє життя – виховання молоді.
Ідея: возвеличення невичерпної доброти, уваги героїні, її мужності, сили волі в подоланні життєвих перешкод
Основна думка: учитель – людина, завдяки якій майбутнє покоління могло сприймати світ, реалізувати себе як особистість.
Художні засоби:
метафора: сонечко встає, і роботи час проганяє втому, двох синів узяли фронти, впала чорна злива, щебече юнь
Порівняння – посивіла ти, як в тяжкий мороз непожата нива; Риторичний оклик – Раднице моя на Вкраїні милій!
Звертання – Вчителько моя, море світова
Риторичне запитання – “Де тебе питать, Де тебе зустріти?”
зменшено-пестливі слова – зошитки, сонечко;
повтори – і дзвенить дзвінок, летять-летять;
слова в переносному значенні – і роботи час проганяє втому; узяли фронти, впала чорна злива та ін.
Рассказ В. Астафьева заставляет задуматься о тяжелых 30-х годах, становлении советской власти, жизни в глубинке.Учитель-главный человек,к которому тянутся люди-и взрослые,и дети.Он всегда словом,поддержит ,даст нужный совет детей от змеи.Какое уважение испытывали к учителю,как анонимно люди выживать уважаемому человеку-всё это наводит на размышления о роли учителей в деревне,о тёплых отношениях в трудное время.Задумываешься о простоте того времени,когда люде выживали и сельский учитель был наставником в жизни людей,а люди платили ему уважением.Фото хранили в альбомах и показывали самым близким, рассказывая историю жизни,не отдельной семьи,а всей страны.
(плагиат,но переделал под тебя)
