Характерними для німецького романтизму, практично майже виключно «німецькими» жанрами стали, фантастична повість або казка, іронічна комедія, фрагмент, особливий романтичний роман і, зокрема «роман про художника».
У їх мистецькій програмі чи не переважне значення одержав роман. Август Шлегель у берлінських читаннях говорив: «Роман буде трактовано не як всього лише останнім словом або відродження в сучасній поезії, але як щось у ній провідне. Цей рід її, який може представляти її в якості цілого ». Це означає, що роман, будучи окремим жанром, проте ж, проникає в усі явища літературного життя. Коли Ф. Шлегель у «Листі про роман» каже: «Роман - це романтична книга», він має на увазі не стільки роман як жанр, скільки сукупність великих створінь світової словесності. Він мислить собі роман «не інакше, як поєднання розповіді, пісні та інших форм». У романах німецьких романтиків розповідь дійсно часто переривається вставними історіями, віршами, піснями. Можна згадати «Генріха фон Офтердінген» Новаліса (казка про Атлантиду, казка Клінгзора та ін), «Мандри Франца Штернбальда» Тіка і навіть «З життя одного нероби» Ейхендорфа. Тобто і в теорії і на практиці мова йде про повне змішанні жанрових нормативів. К. Г. Ханмурзаев бачить в цьому змішанні прагнення письменників-романтиків «до універсального, цілісного охоплення життя людства».
Свободное время, которое можно провести так, как хочется, посвятить себе и своим близким, есть не у каждого. Кто-то имеет этого времени слишком много, а кто-то не может найти ни одной свободной минуты. Причины для этого могут быть разными. В первую очередь, все зависит от человека. Одни люди слишком увлечены своей работой, они готовы трудиться безостановочно, хотят все успеть сегодня и сейчас, не могут позволить себе свободного времени, ведь его можно потратить на важное дело. Другие люди, напротив, считают, что все дела вторичны, надо думать о себе и своих удовольствиях. У таких людей свободного времени иногда оказывается слишком много, ими владеет скука, лень и отсутствие интереса к любому занятию.
Ни тот, ни другой вариант не может быть взят за образец. Человек должен уметь правильно распределять свое время, чтобы успевать работать и отдыхать. А свободное время – это не лежание на диване и просмотр телепередач, а занятие любимым делом. Каждый человек должен не существовать, а жить, интересоваться тем, что происходит вокруг.
Некоторые люди планируют свой день, у них каждая минута расписана, они относятся ко времени рационально и умеют ценить его. Ведь неслучайно существует поговорка: время - деньги.
Свободное время нельзя тратить впустую. Много времени попусту тратится за компьютерными играми, в социальных сетях, люди отправляются в виртуальный мир, уходя из реального. Так проходит жизнь, а она у нас одна, поэтому надо ценить каждое мгновение.
