Любовь неизменно присутствует в тургеневских сюжетах. Однако она редко заканчивается счастливо: в любовную тему писатель привносит оттенок трагизма. Любовь в изображении Тургенева — жестокая и своенравная сила, играющая человеческими судьбами. «Счастье... всегда лежит в будущем, или же в а настоящее подобно маленькому темному облаку, которое ветер гонит над озаренной солнцем равниной: перед ним и за ним все светло, только оно само постоянно отбрасывает от себя тень. Настоящее поэтому никогда не удовлетворяет нас, а будущее ненадежно невозвратно. Жизнь... с ее обманутыми надеждами, с ее неудачами и разочарованиями — эта жизнь носит на себе такой явный отпечаток неминуемого страдания, что трудно понять... как можно поверить, будто человек существует для того, чтобы быть счастливым», — пишет Шопенгауэр. Именно эта мысль и лежит в подтексте повести «Ася».
Объяснение:
Объяснение:
Из-за кучи проблем и разных дел мы часто невнимательны к тем, кто нас вырастил и дал жизнь. Когда же героиня Настя нашла в своем загруженном рабочем графике место для встречи с матерью, то было поздно. Не дождавшись дочери Катерина Петровна тихо скончалась. И ничто теперь не снимет тяжелого груза с сердца героини. Предпочла работу и забыла о единственной родной душе. Этот рассказ- напоминание живущим: помните и берегите тех, кто дал вам жизнь, кто всегда ждет и любит. Никогда нельзя забывать об этом.
Подробнее - на -
Кохання не знає кордонів. Оселившись у серцях Ромео і Джульєтти воно творить справжні дива: змушує забути про протистояння родин, міняє їхні характери. Читач бачить, як Джульєтта із романтичної вразливої дівчини перетворюється на сильну жінку, яка здатна боротися за право кохати і бути коханою.
Зміни торкаються і Ромео. Він розуміє, що кохання до Розаліни було надуманим, не справжнім. Романтична сцена під балконом, що так хвилює силою і красою почуттів, веде героїв до цілком логічного рішення – шлюбу. Як не дивно, більш практичною і вдумливою автор змальовує саме Джульєтту. Ромео, потрапивши у полон почуттів, не відразу зміг зрозуміти, наскільки ілюзорне і крихке їхнє щастя, право на яке ще належить відвоювати.
У юних закоханих є союзники. Перш за все, стара нянька Джульєтти. Жінка звикла жити серед багатих і знатних, любить гроші. Співчуваючи своїй вихованці, вона все ж радить вийти заміж за Париса. Враховуючи деспотизм батька, легковажність матері і обмеженість поглядів годувальниці, дівчина залишається абсолютно самотньою у власному домі.
Залишається ще монах Лоренцо – людина освічена і прогресивна. Він розуміє, що країна втягнута у чвари між знатними вельможами. Наївно думаючи, що кохання між членами родин Монтеккі і Капулетті здатне побороти вікову ворожнечу, монах погоджується допомагати закоханим. Низка випадковостей, як це і буває у житті, призводить до сумної кінцівки – герої гинуть, ще раз освідчуючись один одному у коханні.
Трагізм фіналу просто приголомшуючий. На перший погляд смерть закоханих видається безглуздою. Проте трагедія мала свої позитивні наслідки: ворогуючі сторони, нарешті, помирилися. Кохання Ромео і Джульєтти стало всесвітньовідомим прикладом краси і сили почуття. Змінювалися епохи, з’являлися все нові покоління юних мрійників, але історія шекспірівських закоханих і сьогодні продовжує жити і хвилювати серця.
http://ukrtvory.ru/koxannya-romeo-i-dzhulyetti.html