Казки Оскара Вайльда (1854—1900), за словами автора, — "етюди в прозі, для яких з метою надання романтичного звучання обрана форма фантазій". До збірки увійшли твори, які вводять читача в чарівний світ, де все — вигадка і все — правда. Письменник звертається до вічних цінностей — любові, дружби, співчуття, жертовності заради щастя ближніх, людських почуттів та взаємин. Завдяки казковій формі, поетичності оповіді, мальовничості описів, метафоричності складні філософські питання набувають проникливого і виразного звучання. Наведені твори викликають у читача почуття благоговіння перед красою життя, благородних вчинків, високих якостей людської душі і щирий протест проти несправедливостей світу.
Троекуров, между тем, чувствует нечто вроде угрызений совести за свой поступок с Дубровским. Велев запрячь дрожки, он едет к Андрею Гавриловичу. Троекуров думает помириться с ним и отказаться от посягательств на его достояние.
Увидев из окна подъезжающего Троекурова, Андрей Гаврилович приходит в сильное волнение. С ним делается удар. Когда вошедший слуга извещает о прибытии Кирилы Петровича, Владимир Дубровский приказывает сказать, чтобы он убирался. Троекуров уезжает в страшной ярости. Сразу после этого Андрей Гаврилович умирает.
