Артур Грей является одним из главных героев произведения, написанной Александром Грин, «Алые паруса».
На протяжении всего произведения внешний вид Грея меняется. Сначала он предстает перед читателем юнгой с маленькими руками и девичьей внешностью. Затем он превращается в широкого и мускулистого молодого человека, а бледность сменяется загаром. Речь его из застенчивой, превращается в краткую и точную.
Родился и жил Артур в замке. Родители его были высокого рода. Отец занимал должность знатного чиновника. Грея любили и все ему поощряли. Богатство не испортило душу героя повести. Он заводил дружбу со служащими замка, не обращая никакого внимания на сословности. Ему не нравится чрезмерная опека матери. Он обладал весьма настойчивым характером, и это пошло ему только на пользу.
Грей целеустремленный и умеющий мыслить парень. В его их глазах отражался блеск. В нем была какая-то загадка. Он весьма своеобразен. Грей обладал «летящей» душой. Ему хотелось чуда и подвигов. Гулял по морю он ради удовольствия, а не ради наживы. Характер у него был спокойный. Грей скрывал свои переживание за маской хладнокровия. Он восстает против жестокости. Еще ребенком, увидев портрет Христа, он закрашивает раны на теле старца. Действует герой всегда по плану, четко и обдуманно. Грей является обладателем неисчерпаемой энергией и большой фантазии.
Главный герой полюбил море, будущее совсем ребенком. Материки, корабли, океан-это его жизнь. Мечта стать капитаном овладела им с одиннадцати лет. В пятнадцать лет, сбежав из дома, он поступает юнгой на корабль. Довольно быстро Грей освоил свое дело. Он купил корабль и набрал команду. Моряки уважали его и понимали буквально с полуслова.
На вечерней рыбалке Грей заметил девушку. Звали ее Асоль. Молодой человек, выяснив, что девушка мечтает о рыцаре на алых парусах, решил исполнить мечту. Влюбившись в Асоль, Грей хотел жениться на ней. Теперь он спешил на берег. Молодой человек накупил алого шелка, заказал музыкантов, предупредил матросов. Все вышло так, как и мечтала Асоль. Такой поступок говорит о нем, как о романтике. Он стал счастлив сам и осчастливил Асоль.
Освіта — справді істотна проблема. Зараз здобувається стільки знань, що пересічна людина не має змоги опанувати їх. Отже, перед людством небезпека перевиробництва знань.
Але ідея, яку розглядає письменник, навіює жах. Виходить, що дитину, як цеберко, наповнюють розчином знань. Нехай так. Нехай це були б базові знання на зразок таблиці множення. Але їй в голову вкладають повний і незмінний блок знань з якоїсь там галузі і жодним звуком не натякають на можливість поповнювати чи змінювати цей обсяг.
Світ, змальований Азімовим, є тоталітарним, держава контролює навіть вибір фаху, майбутнє, розвиток особистості. Прикметник "дипломований" — для дурнів, які вважають себе вільними їхати куди їм заманеться, хоч і знають, що ніколи не матимуть для цього грошей. Велика воля!
Скажете, це через те, що не всі люди мають здібності. Нехай так. Але ж і геніальний Джордж під постійним наглядом Служби Безпеки, її секретний агент вдень і вночі поруч, її агенти супроводжують Джорджа-втікача повсюди.
Ні, погане майбутнє! Погана система освіти та виховання, створена для зомбування людей. Та найбільшої трагедії Азімов не показав: то трагедія Хейлі Омейні та подібних. Вони знають, що вони не здатні. Вони бачать геніїв. Що відчувають вони через це?
Ні, людина має право на помилку у виборі життєвого шляху. Тоді вона знатиме, що обрала хибний шлях, але може спробувати ще, доки живе. Ніхто не має право відібрати в мене мій вибір, з восьми років виголосивши мою приналежність до людей якогось ґатунку.
