От як описується процес створення людини в одному зшумерських міфів, що дійшли до нас. Сімейство богівставало все численніше. Чоловічі і жіночі боги звернулисядо бога Води, мудрого Енку, щоб той знайшов бзбільшення кількості їжі. Разом зі своєю дружиною,богинею Землі Нинмах, він створює першу людину, але знедоліками. Ця істота з жіночим тілом не могла матидітей і призначалася для обслуговування аристократок.Створене з глини друге покоління людей, яке вже не булосхоже на чоловічих і жіночих богів, не могло жити вічно іповинно було служити вірою і правдою великій сім'ї богів.Старогрецькі міфи оповідають, що люди народилися відбогів, що живуть на Олімпі.У Біблії, священній книзі християн, говориться: "...І сказавБог: створимо людину по образу Нашому, і по подібностіНашому; і та володарюють вони над рибами морськими інад птахами небесними, і над худобою, і над усіюземлею, і над усіма гадами, що плазують по землі. Істворив Бог людини по образу Своєму, по образу Божустворив його; чоловіка і жінку створив їх... СтворивГосподь Бог людину з праху земного, і вдунув в обличчяйого дихання життя, і стала людина душею живою".Священна книга мусульман Коран містить детальніше,ніж Біблія, опис процесу створення людини : "...Ми вжестворили людину з есенції глини, потім помістили Ми йогокраплею в надійному місці, потім створили з краплі згусток крові і створили із згустка крові шматок м'яса,створили з цього шматка кістки і вдягнулися кістким'ясом, потім Ми виростили його в іншому творінні, -благослови ж, Аллах, кращий з творців"!У буддизмі стверджується, що дійсність складається здхарми, що є нематеріальною часткою, а кожна окремовзята істота розглядається як сукупність сил, що завждизнаходяться в русі. Так само і життя відповідно до вічногозакону зникає і знову виникає.З усього цього виходить, що і різні релігії дають різнівідповіді на питання про походження людини. Тому людиз прадавніх часів намагалися знайти альтернативнівідповіді. При цьому відправною точкою були науковідані, що поступово накопичуються.
Объяснение:
Мать Васи умерла, когда ему было шесть лет. С этого времени мальчик чувствовал постоянное одиночество. Отец слишком любил мать, когда она была жива, и не замечал мальчика из-за своего счастья. После смерти жены горе мужчины было таким глубоким, что он замкнулся в себе. Вася чувствовал горе от того, что умерла мама; ужас одиночества углублялся, потому что отец отворачивался от сына “с досадой и болью”. Все считали Васю бродягой и негодным мальчишкой, и отец тоже привык к этой мысли.
Ощущая себя чужим в родительском дому, мальчик по целым дням блуждал по городу, искал новых приятелей. Вася - добрый, чуткий, любящий сын. Он глубоко переживает потерю мамы - лучшего человека на земле, бережет в своем сердце память о ней. Мальчик сочувствует отцу, жалеет его, любит, и ему так хочется, чтобы тот прижал его к себе.