Великого розвитку та поширення в Київської Русі досягло прикладне мистецтво, твори якого містять досить цінну інформацію не тільки з історії розвитку художнього ремесла, а й про культурні зв'язки та впливи, світогляд, традиції, смаки виконавців і замовників. Вивчення творів прикладного мистецтва показує, що вони часто виконували подвійну роль прикрас і амулетів-оберегів, які повинні були захищати їх власників від злих сил природи. Таке ж призначення мали магічні орнаменти на святкових прикрасах та виробах повсякденного вжитку. Набули поширення стилізовані зображення сонця у вигляді кола з пересічними всередині лініями, місяця-лунниці та води — хвилястою смугою. Зображення різних фантастичних звірів та птахів поєднувалося з малюнками, що відбивали реальний навколишній світ, а також з рослинним орнаментом у вигляді складного плетива з стебел, листя, квітів тощо. В орнаментації ювелірних виробів XI—XIII ст. зустрічаються сюжети різних епох і часів. Тут і зображення птахо-собаки Симаргла, і сиринів (віл-русалок) язичницьких часів, і геральдичні грифони, леви, орли, і постаті християнських святих середньовіччя.
Про декоративно-прикладне мистецтво Київської Русі найповніше уявлення дають ювелірні вироби з коштовних металів. Руські майстри знали різноманітні технічні прийоми обробки кольорових металів — зернь, скань, карбування, чернь, художнє литво та інкрустацію і, нарешті, перебірчасті емалі. Вони широко застосовувалися при виготовленні різних прикрас.
Майстри-ювеліри за до скані (тонкого дроту) особливо полюбляли прикрашати візерунками ікони та коштовні обкладинки церковних книг, як, наприклад, це зроблено у Мстиславовому євангелії XII ст.
Велике поширення мали в Київської Русі срібні вироби з черню — чорною пастою на зразок емалі. В цій техніці у поєднанні з іншими прийомами виготовлялося багато різних ювелірних речей: весільних сережок — колтів, перснів, зап'ясть, хрестів, браслетів, чар, кубків та ін. У подібних виробах раннього часу фон зображень цілком вкривався черню, пізніше, у XII ст., набула поширення так звана техніка контурної черні, за якої малюнок наводився чорною лінією, а срібний фон залишався відкритим або золотився.
Объяснение:
Якщо потрібно, можеш скоротити)
Кстати, самая ценная часть творчества В. В. М. - это ранний Маяковский. Только для этого надо почитать стихи его ранние, анализ его творчества, подумать, посмотреть его неологизмы.
Начавшаяся в 1914 году Первая мировая война вызвала у Маяковского патриотический подъём, он собирался идти на войну добровольцем. Его не взяли, так как он считался неблагонадёжным. Однако вскоре он понял, что война — «кровавая бессмысленная свалка, в которую ринулись народы».
В стихах о войне Маяковский резко выражал боль за человека, который стал невольной жертвой судьбы («Война объявлена», «Мама и убитый немцами вечер», «Я и Наполеон»), В стихотворении «Я и Наполеон» трагедия войны, ответственность за неё каждого и личная ответственность поэта за гибель людей показаны ярко и эмоционально. В стихах «Война объявлена» (1914) и «Мама и убитый немцами вечер» (< 1914>) проявилось его отвращение к войне, к её кровавой бессмыслице.
«Оставьте!
О нём это,
об убитом, телеграмма.
Ах, закройте,
закройте глаза газет!»
Мама и убитый немцами вечер
Объяснять долго. Поработай сам. Поищи в Поисковике.
Объяснение:
Сказав это, девушка резко повернулась на месте и стала удаляться таким быстрым шагом, что временами казалось, будто она вот-вот сорвётся и побежит.
Развернулась
Но вскоре между ними развернулась борьба не на жизнь, а на смерть.