М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
trekstreks919ozyvc1
trekstreks919ozyvc1
08.05.2020 06:35 •  Литература

Твир картини ридного краю мое серце в веховини

👇
Ответ:
bezheveck
bezheveck
08.05.2020
Я народився та живу в Україні, це моя Батьківщина, мій улюблений куточок Землі. Я дуже люблю мальовничу українську природу. Безкрає синє небо, яскраве сонечко, густі трави та квіти, міцні стрункі дерева. В усі пори року вони для мене найпрекрасніші в світі. Хоч, я впевнений, на Землі є багато красивих місць, не схожих на мою країну, і для тих, хто там народився, вони – найгарніші. І я б також хотів подорожувати та побачити всі дива світу на власні очі. Тут, в моєму рідному краю, живуть мої найближчі люди – батьки та друзі, знайомі та сусіди. Завдяки ним я відчуваю себе частиною життя, почуваю себе як удома – потрібним та коханим. Звичайно, інколи між нами трапляються випадки непорозуміння, та це не псує наших відносин. Люди, що живуть поруч зі мною, розділяють ті ж радощі, турботи та сподівання, незважаючи на те, хто вони за національністю та якою мовою розмовляють. Бо рідний край – це не місце на карті, не держава навіть, це кохання в серці. Мій рідний край – це мова, пісні, книжки. Це знайомі з дитинства казкові герої. Це найперші спогади про власне життя. На мою думку, втратити все це – величезне горе. Згадуючи про людей, яким доводилося залишати Батьківщину та жити на чужині, я можу уявити, як важко їм було. А ще гірше – бачити свій рідний край у занепаді, зруйнованим війною… Усі ми на Землі – добрі сусіди, кожен з нас іде непростим шляхом власного життя. Ми маємо поважати одне одного. Я хочу, щоб ми жили мирно, щоб назавжди зберегти недоторканими дорогі для нас рідні місця, що для кожного з нас свої власні.
4,5(91 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
chastener40
chastener40
08.05.2020

  я неравнодушно отношусь к такому явлению природы, как ночной дождь. как только начинаешь делать первые шажочки по измокшим спускам и восхождениям, то хочется коснуться губами чаши ночного и горячего как пламя чая.

  в ночь я особенно люблю ходить под самым ливнем. все люди прячутся от вечной мерзлоты и мокроты, а я продолжаю сомнительно и романтично шагать по мрачным улицам города, держа в руке прозрачную как стекло антуку.

  дождь стремительно льёт на моё укрытие, как будто хочет что-то донести до меня. я улыбаюсь в ответ на все его желания подружиться со мной.

  всегда с нетерпением жду наступление этой поры!

4,6(65 оценок)
Ответ:
kulagindemid20
kulagindemid20
08.05.2020

ответ:

ночь. пелена облаков окутала купол неба. я иду по ночной улице, ледяной дождь, мерцающий в свете фонарей, падает на землю, на меня. кажется, что капельки дождя это маленькие звездочки, решившие обрушиться на землю. почему они решили сбежать из своего небесного храма? неужели во всем виноваты тучи? неужели тучи вынудили их всех разом упасть на землю? тучи ушли и дождь стал стихать, в лужах виднелись звезды. вот они, бедняжки, упали и теперь смотрят на свою мать-луну и звездных братьев. они мерцают друг другу, желая дать понять, что они обязательно вернутся домой на небеса

объяснение:

4,8(84 оценок)
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ