Тільки в єдності — сила; «золоте слово» — любов до Батьківщини, збереження її єдності. Жанр: ліро-епічна поема. У «Слові про похід Ігорів» багатий ідейний зміст переданий за до системи яскравих художніх образів. Серед них найбільше уваги приділено князеві Ігорю.
Ігор Святославович для автора є втіленням князівських доблестей. Він мужній, сповнений «ратного духа». Жадоба «испити шеломомь Дону», почуття воїнської честі відтісняють страшне віщування — затемнення сонця. Справжній лицар, він ігнорує недобрі прикмети, вважає, що краще вмерти від меча, ніж потрапити в полон. «Слово о полку Ігоревім» - найвидатніша пам’ятка давньоруської літератури. Із поеми ми дізнаємося про життя нашого народу в сиву давнину, про його героїчну боротьбу з ворогами. Автор з великою майстерністю змалював мужніх захисників Руської землі у XII столітті. Боронити Руську землю від половців було найголовнішим завданням князів руських XI-XII століть. В основу сюжету «Слова…» покладено розповідь про невдало завершений похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича в союзі з його братом Всеволодом, сином Володимиром і племінником Святославом на степових кочівників-половців. Похід відбувся навесні 1185 року. Після першої вдалої битви Ігор зазнав поразки і разом із союзниками потрапив у полон до половців. «Слово…» написане незабаром після цих подій, очевидно, не пізніше 1187 року. Розповідь у «Слові…» починається в похмурих, тривожних тонах, у передчутті неминучої біди і ведеться далі скорботно і схвильовано. Але закінчується оповіданням про втечу Ігоря з полону, повернення на Руську землю, де його радісно зустрічають співвітчизники.
Объяснение:
Кыргызский эпос «Манас» описывает традиции, обычаи и верования кыргызского народа на протяжении истории, отражает многие исторические события, борьбу за власть, отношения между племенами и другими народами, повествует о народных сказках и нравственных ценностях. Эпос «Манас» «гордость, трагедия и боль» кыргызского народа.Эпос состоит из трех частей, каждая из которых описывает жизнь Манаса, его сына Семетея и внука Сейтека соответственно.
В первой главе эпоса говорится о рождении и детстве Манаса, его избрании ханом, женитьбах, победах, освобождении родины от врагов и смертельном походе в Китай.
Во второй главе эпоса говорится о рождении и детстве его сына Семетея, его возвращении в Талас, женитьбе и кончине.
Третья глава повествует о позиции жителей страны, которые считают, что Семетей не может править также сильно, как его предки.
Вся надежда кыргызского народа возложена на внука Манаса Сейтека.
В эпосе говорится, что после смерти Манаса внутренние междоусобицы среди кыргызов возросли, началась борьба за власть.
Самые главные герои эпоса «Манас» - великодушный, благородный Манас, мудрый Бакай, священный старец Кошой, чьи напутствия обогащали народ, доверенные сподвижники - Алмамбет, Чубак, Сыргак, мудрая, умная жена Каныкей. Образы Манаса и Жолоя были отражены особенно, по гиперболалическому методу. Богатырь Манас был мудрым, добродушным, гениальным кыргызским потомком, который объединил всех растерявшихся племен кыргызского народа, защищал свободу родины от врагов, пришедших со стороны, защищал единство народа.
В художественном составе-эпоса "Манас" имеются различные жанры киргизского устного народного творчества, типа импровизации-оплакивания, жоктоо-коштошуу, и др., которые органически вошли в состав произведения.
Объяснение:
