Рассказ "Деловые люди", давший название всему сборнику О’Генри, размещен в самом начале. В нем писатель показывает, как чувства и эмоции людей прорываются сквозь декларируемый ими прагматизм, вмешиваясь в продуманные планы. И что-то идет не так…
Актер Боб Харт приглашает молодую талантливую актрису Вийону Черри для совместной работы в написанном им скетче – маленькой пьесы для «двух с половиной» персонажей. Девушка соглашается, но ставит условие, что отношения будут чисто деловыми. Для уменьшения расходов она предлагает совместное проживание.
Постановка пользуется успехом, компаньоны гастролируют по стране, их охотно приглашают в разные эстрадные программы. Тем более, что актеры имеют безупречную репутацию – отличаются трудолюбием, собранностью, ответственностью, пунктуальностью. Дела идут хорошо, материальная выгода очевидна. Цель Вивьен - приличный счет в банке - почти достигнута, да и Боба - пятикомнатный дом с обслугой - тоже близка.
По ходу скетча героиня из ревности должна стрелять в фото девушки героя. Актриса долгими тренировками отточила мастерство в стрельбе, но через два года на очередной постановке все же промахнулась. Рана Боба несерьезна, однако, Вивьен в истерике. Друг актерского дуэта, фокусник Сэм, поясняет, что Вивьен потеряла голову от любви. Боб растерян: он не задумывался о таком развороте событий, ведь они заключили фиктивный брак еще два года тому назад.
вільфрел айвенго — головний герой твору. 1. походження героя. (айвенго належав до шанованого старовинного роду саксів. його батько — седрік сакс — представник тієї частини знаті, яка не бажає коритися норманам і мріє про відродження своєї незалежності.) 2. володіння зброєю, хоробрість, спритність — риси справжнього лицаря (незважаючи на те, що айвенго дуже молодий, ніхто з лицарів не зумів перевершити його у мистецтві володіння зброєю. він бере участь у всіх лицарських турнірах, відстоюючи честь і справедливість. на турнірі під ашбою він, коли лицарі-норманн майже стали переможцями, з’являється із девізом «позбавлений спадку» і перемагає в смертельному бою найсильнішого з норманів — гордовитого храмовника бріана де буагі 3. вірність королю річарду. (повернувшись після хрестового походу, він вірно служить королю річарду, який у цей час повернувся до ії, захищає честь короля і його хоробрих воїнів.) 4. чесність і шляхетність. (айвенго попереджає про небезпеку ісаака, з яким хотів розправитися храмовник, є вийти із замку й дістатися до безпечного місця. для айвенго не має значення та обставина, що ісаак — єврей, хоча, за тогочасними переконаннями, християнину не личило піклуватися про життя «нащадка зневаженого народу».) 5. здатність на сильне кохання. (айвенго усім серцем покохав вихованку седріка — леді ровену. його почуття не остудило навіть те, що його батько, маючи намір одружити ровену з ательстаном коїгтисбурзьким, позбавив айвенго спадщини й вигнав із дому. перемігши на турнірі під ашбою, лицар позбавлений спадку обирає королевою турніру леді ровену. зрештою сила кохання перемагає: старий седрік дарував синові прощення, і згодом айвенго з коханою ровеною одружуються) 6. готовність людям у біді. (ребекку, дочку ісаака, несправедливо звинуватили в чаклунстві і, за законами того часу, мали спалити на вогнищі. шляхетний айвенго, пам’ятаючи, як дівчина доглядала за ним, коли він був тяжко поранений, поспішає на турнір захистити її честь і мечем довести її невинність.) в образі айвенго втілено найкращі лицарські чесноти. автор створив портрет ідеального лицаря, врода якого поєднується з розумом і шляхетністю, а відвага — з умінням битися. він доблесний, некористолюбний, вірний своїй коханій і своєму королю.
