Сочинение робинзон крузо.вопросы: 1 чтобы я взяла с собой с разбитого корабля,если бы была на месте робинзона? 2 без чего я не смогла бы обойтись на необитаемом острове? 3 что понравилось мне в романе даниеля дефо "робинзон крузо"?
1. порох, одежду, и ломала бы корабль для досок. 2. без пороха и еды 3. лично мне понравился тот эпизод, когда он встретил Пятницу и когда его нашли и вывозили с острова
ЕМОЦІЇ — особливий клас психічних станів, які відображають ставлення людини до навколишнього світу, до інших людей, до самої себе та до результатів своєї діяльності.Види емоційПримітивні (нижчі) — переживання, пов’язані із задоволенням або незадоволенням фізіологічних потреб.Вищі — переживання, які виникають на ґрунті задоволення духовних потреб.Позитивні — емоції, що пов’язані із задоволенням потреб.Негативні — емоції, які викликають почуття незадоволення і вимагають зміни ситуації.Стенічні — емоції, які підвищують життєдіяльність людини, посилюють активність.Астенічні — емоції, які пригнічують життєдіяльність організму, знижують енергію суб’єкта.Властивості емоційПолярність — вказує на можливість зміни будь-якої емоції, на її протилежність (задоволення — незадоволення; радість — горе; любов — ненависть).Інтегральність — домінування відносно інших станів та реакцій, охопленість всього організму. Зв’язок із життєдіяльністю організму: з органами кровообігу, дихання, травлення, залоз внутрішньої та зовнішньої секреції.Амбівалентність — одночасне переживання протилежних емоцій (сльози радості, муки творчості).Інтенсивність — властивість, яка свідчить про ступінь вираженості емоційного явища.Тривалість емоційних явищ характеризується часом їх існування. Активність — здатність емоцій стенічним (підсилюючим) або астенічним (пригнічуючим) чином впливати на діяльність.Глибина емоційних явищ залежить від того, якими подіями — пересічними чи життєво важливими — вона викликана, а також від того, в якому зв’язку між собою перебувають ці явища.Емоції і почуття, так само як і психічні процеси, забезпечують відображення та пізнання навколишнього світу. Але, на відміну від сприймання, пам’яті, мислення, емоції і почуття відбивають реальну дійсність у формі переживань. Пізнаючи світ, людина по-різному сприймає предмети і явища. Одні події викликають захоплення, інші — печаль, гнів тощо. Захоплення, гнів, радість — все це прояви суб’єктивного ставлення людини до навколишніх предметів і явищ, емоційні переживання її. Отже, емоції — це психічне відображення у формі переживання життєвого смислу явищ і ситуацій. В емоційних переживаннях відбивається життєва значущість інформації. Якщо предмети чи явища задовольняють потреби людини або полегшують їх задоволення, то в неї виникають позитивні емоції, якщо ні — негативні.Стенічні емоції підвищують життєдіяльність організму; астенічні пригнічують життєдіяльність, знижують енергію суб’єкта.Розрізняють прості (нижчі) та складні (вищі) емоції. Прості (нижчі) — переживання, пов’язані із задоволенням або незадоволенням фізіологічних потреб.Характерна ознака складних емоцій полягає у тому, що вони виникають у результаті усвідомлення об’єкта, що викликав їх, розуміння їх життєвого значення.Емоції можуть істотно впливати на процес діяльності. Переживання життєвого смислу явищ і властивостей світу, або емоцій, — необхідна передумова людської активності. Емоційні процеси забезпечують передусім енергетичну основу діяльності, є мотивами її. Емоції визначають якісну і кількісну характеристику поведінки. Вони також забезпечують селективність сприймання — вибір об’єктів середовища, які впливають на людину і мають для неї значення (рнс.8.1).Почуття — одна з основних форм переживання людиною свого ставлення до явищ дійсності. Вони більш стійкі і постійні порівняно з емоціями, що виникають у відповідь на конкретну ситуацію, тобто ситуативними. Структура почуття складається не лише з емоцій, а й з більш узагальненого ставлення людини, пов’язаного з розумінням, знанням. Тісний зв’язок почуттів з емоціями виявляється передусім у тому, що кожне почуття переживається і розкривається через конкретні емоції.Тварини не мають почуттів. Емоції, спільні для людей і тварин (страх, гнів, цікавість, сум тощо), мають якісну відмінність. У тварин виникнення емоцій пов’язане із задоволенням або незадоволенням конкретних біологічних потреб, з реалізацією інстинктивної сфери (інстинктів самозбереження, харчового, орієнтувального, продовження роду), тому вони обмежені і дуже бідні, тобто від людських емоцій вони відрізняються кількісно і якісно.
Я прочитала хорошую повесть под названием «Белый Клык» Джека Лондона. Главный герой произведения – волк, которого звали Белый Клык. У него в роду были волк и собака, так что его воспитание было как у собаки, а от отца он позаимствовал выносливость, окрас, силу. В его тяжелой жизни было три хозяина. Первого звали Серый Бобр. У него было много других собак, между которыми Белый Клык был лидером. Второго хозяина Белый Клык ненавидел больше всего, потому что тот смеялся над ним, издевался, как только мог. Третий хозяин был самый лучший. Он по-настоящему любил Белого Клыка. У первого хозяина – я про него уже говорила – было очень много других собак, но все же, когда Белый Клык вырос, он стал лидерствовать и стал вожаком упряжки. Белый клык мог бежать днями, а обычные собаки могли бежать только часами. Еще он был выносливее, хитрее, быстрее. Тогда у Белого Клыка был враг. Его звали Лип-Лип. Однажды, когда был голод, все умные собаки убежали в лес, понимая, что рано или поздно их съедят. И когда Лип-Лип и Белый Клык встретились в лесу, то они отличались очень сильно. Белый Клык был сыт и здоров, а Лип-Лип был худым и голодным. Их схватка закончилась быстрой победой Белого Клыка. Серый Бобр ни за что не хотел отдавать или продавать Белого Клыка, потому что волк являлся предметом его гордости. Но однажды, когда Белый Клык гулял, его заметил уродливый человек, которого звали Красавчик Смит. Красавчик Смит положил глаз на волка, узнал все про него и стал уговаривать Серого Бобра продать Белого Клыка, но индеец ни за что не хотел расставаться с Белым Клыком. Тогда Красавчик Смит прибег к хитрости. Он стал приходить к индейцу с бутылкой виски, и в конце концов Серый Бобр окончательно спился и отдал волка Смиту. Белый клык приносил Смиту очень большие деньги, а Красавчик Смит отвечал ему насмешками, битьем, издевательствами. Волк в каждом бою побеждал. Один раз он даже дрался с рысью. У третьего хозяина Скотта с Белым клыком произошла следующая история. Над жизнью Скотта повисла большая опасность: из тюрьмы сбежал очень опасный преступник. И однажды ночью этот преступник пробрался в дом. И если бы не Белый Клык, то Джим Холл убил бы судью – отца Скотта. Белый Клык жертвовал жизнью за отца любимого хозяина, ведь в него преступник Джим Холл стрелял из револьвера. Мне понравилась эта книга. Не зря Белого Клыка прозвали бесценным волком, ведь для всех трех хозяев он сделал очень много.
2. без пороха и еды
3. лично мне понравился тот эпизод, когда он встретил Пятницу и когда его нашли и вывозили с острова