Читая хорошие книги, мы не только получаем удовольствие, но и узнаем много нового и интересного. Кроме того, чтение книг может найти ответы на жизненные вопросы.
На какие же вопросы может тебе ответить литература? На очень многие. Литературные произведения, как правило, пишутся о людях и их взаимоотношениях, поэтому литературные произведения могут читателю лучше понимать окружающих людей.
Читая книги, понимаешь, что люди в самом деле очень разные. Они по-разному воспринимают одно и то же. Что для одного человека в порядке вещей, для другого неприемлемо. Что расстроит одного, другого оставит равнодушным, и так далее.
Чтение книг приучает нас размышлять. например, почему персонаж совершил то, что совершил? Мы привыкаем к мысли, что у поступка может быть множество мотивов, и не всегда причина лежит на поверхности. Это очень в жизни: стараешься выяснить, почему человек так поступил, а не судишь всех по себе.
А еще в книгах попадаются размышления о важных для каждого человека вещах. Например, о смысле человеческой жизни, о любви, дружбе и многом другом. Поэтому книги читать не только интересно, но и полезно.
«У слаўным месце Берастэчку» жыў Бандарэнка. У яго была дачка-прыгажуня Бандароўна:
Хараства такога ў свеце
Не было, не будзе;
Аб ёй людзі гаварылі,
Як аб нейкім цудзе.
У карчму, дзе гуляла моладзь, прыблукаўся пан Патоцкі.
Банкятуе з казакамі,
Мёд, віно п'е квартай,
К маладзіцам і дзяўчатам
Лезе смоллю ў жарты.
Бандароўна за нахабныя жарты выцяла пана па твары. Патоцкі пачаў пагражаць «усёй казачай брацці». Бандароўна кінулася ўцякаць ад панскай помсты. «Дзікая пагоня» адшукала дзяўчыну і прыцягнула ў панскія харомы.
I стаіць яна прад панам,
Як калінка тая,
Што у лузе над ракою
Вецер пахінае.
...Глядзіць смела, ані моргне,
Ворагу у вочы.
Пан Патоцкі загадаў накрыць «стол дубовы сытаю ядою», прынёс з бакоўкі стрэльбу. Спытаў у Бандароўны, што яна выбірае: з ім «піць, гуляці, ночкі каратаці ці навекі косці парыць у зямельцы-маці?» Бандароўна выбрала апошняе:
Не такую, ясны пане,
Бачыш прад сабою,
Што захоча чэсць і славу
Прадаваць з табою.
Пан застрэліў Бандароўну.
Але праз нейкі момант пачаў праклінаць сябе.
Бацькі забралі мёртвую дачку, дома яе «прыбіралі, як да шлюбу».
Пан хацеў неяк загладзіць сваю віну. «шоўкам кажа абіваці гроб той дзераўляны», загадаў музыкам граць сумную мелодыю.
Бандароўну пахавалі, але вестка пра смерць дзяўчыны разляцелася па ўсёй Украіне. «Задымелі у пажарах панскія сялібы», пайшла крывавая бітва.
«З долі горкай Бандароўны» засталіся песні і ўспаміны.