Во первых драсьте великий умник
Журден – головний герой «Міщанин-шляхтич», для якого бажання стати дворянином – прекрасна мрія. Пристрасно бажаючи здійснити цю мрію, Журден ні про що не може міркувати розсудливо, тому його дурять всі навколишні, в тому числі вчителі лінгвістики, філософії, танців, фехтування. Однак при всій пристрасті «одворянитися» Журден зберігає свою живу натуру і залишається самим собою: даючи гроші в борг, він завжди знає їм рахунок; якщо його розсердити, він лається і б’ється, забуваючи всі великосвітські правила; він прославляє науку за те, що існують голосні й приголосні, приходить в захват від того, що говорить прозою.
Клеонт – закоханий в Люсіль. Клеонт шляхетний не по походженню, а за характером, він чесний, правдивий, люблячий. Клеонт впевнений, що тільки душевне благородство людини та її розумна поведінка в суспільстві є істинними. На його думку, всякий обман кидає на людину тінь. В образі Клеонта втілився ідеал класицизму: Поправді шляхетною людиною міг бути тільки той, хто у своїй поведінці керувався вимогами розуму, виходив з того, що прийнято було вважати добром.
Только точь-в-точь не списывай я тоже отсюда брать буду
Объяснение:
Неблагодарных детей Данте обдуманно поместил на самое дно ада, считая этот грех непростительным, а расплату за него - особо тяжкой.
Объяснение:
У Данте 2—5-е круги для невоздержанных, 7-й круг для насильников, 8—9-е — для обманщиков (8-й — просто для обманщиков, 9-й — для предателей) . Таким образом, чем грех материальнее, тем он простительнее.
Еретики — отступники от веры и отрицатели бога — выделены особо из сонма грешников, заполняющих верхние и нижние круги, в шестой круг. В пропасти нижнего Ада, тремя уступами, как три ступени, расположены три круга — с седьмого по девятый. В этих кругах карается злоба, орудующая либо силой (насилием) , либо обманом.
Романи великого російського класика Льва Толстого практично не містять простих для розуміння образів, кожен з них по-своєму цікавий і має деякі унікальні і неповторні риси. Але головна героїня його однойменного роману Анна Кареніна дійсно виділяється навіть на тлі інших. Вона має деякі особливі риси, які роблять її образ вкрай суперечливим. Дослідження образу головної героїні і розуміння причин такої суперечливості – непростий процес, що вимагає вміння аналізу дійсності і розуміння людської психології. Такий аналіз був проведений мною, тому я можу описати його результати.
Образ Анни Кареніної суперечливий, насамперед, тому, що її сердечні справи змушували жити її одночасно подумки у своїй родині і поза нею. Колись вона любила свого чоловіка, але часи ці безслідно пішли у зв’язку з тим, що побутове життя і небажання вносити різноманітність зробили їх спільне життя нестерпним для Анни Кареніної, яка все ще прагнула до чогось нового, захоплюючого і цікавого. Віддушину вона змогла знайти у відносинах з Вронським. У той же час вона належала до тієї частини суспільства, де зради неприпустимі, точно так само, як і розлучення. Тому Анна Кареніна мучилася, бажаючи бути з іншим чоловіком, але не маючи такої повноцінної можливості по ряду серйозних причин. З одного боку її можна зрозуміти, адже кожна людина насилу може керувати своїми почуттями і своїм серцем, з іншого ж боку Анна Кареніна зайшла занадто далеко, і легких шляхів для повернення для неї було. Перебуваючи в такій складній ситуації, головна героїня не була в ладах з собою, бо розуміла міру своєї відповідальності за свою любов.
Ситуація і проблема Анни Кареніної загострювалася ще й тим, що вона відчувала свою провину за ту ситуацію, в якій опинилася. Незважаючи на те, що деякі люди напевно розуміли її в душі і навіть готові були б підтримати її публічно, переважна більшість людей з її оточення ніяк не могли поставитися з розумінням до того, що заміжня жінка, яка має дітей, раптом полюбила іншого. До того ж, варто зауважити, що головна героїня дуже сильно любила свого сина, боялася розставання з ним, але розуміла, що не може бути одночасно і з ним, і з Вронським.
Складність, суперечливість і трагічність образу Анни Кареніної завершується єдиним можливим в її складній ситуації чином – вона закінчує життя самогубством, кинувшись під поїзд. Анна Кареніна перебувала в стані найскладнішої фрустрації, розуміла, що вирішити свої проблеми вона не зможе, і почала звинувачувати себе в надмірній самозакоханості. Таким чином, вона сама назвала себе негідною для життя людиною, а потім і завершила власне життя.