1)«Царевна-лягушка»
2)Народная
3)Сказка начинается с Царя. и трех сыновей которым когда настает время жениться дает по стрелам и говорит им чтобы они стреляли в разные стороны. В попавших стрелы девушек и станут женами сыновей.
4)Иван-царевич или Иван-царевич и Василиса Прекрасная
5)В сказке говорится о Царе у которого было сына, но когда настает время жениться, то дает им стрелы которые они пустили в разные стороны каждый. Двум(2) братьям старшему и младшему повезло они попали по генеральской и купеческой дочерям. Ну а младшему сыну Ивану-царевичу сначала не повезло его стрела попала по лягушке. Расстроившись, но все равно взял ее в жены. Когда отец Царь-отец идет проверять своих невесток, то лягушка превратилась в Василису Прекрасную. По народных традициям сказок всегда произходит какое-то чудо в нашем случае это превращение лягушки в Прекрасную Девицу. Она Ивану-царевичу. Она сшила красивую рубашку, испекла чудесный хлеб. Царь был доволен ее подарками. А когда царь позвал сыновей с женами на бал, лягушка сняла свою лягушачью кожу и превратилась в прекрасную девушку. Но Иван-царевич раньше ушел с бала и сжег лягушачью кожу. Василиса расстроилась и сказала: «Ах, Иван-царевич! Почему ты не подождал немного, была бы я твоя навек!» А затем она исчезла. Пришлось Ивану-царевичу искать Василису Прекрасную. По дороге он встретил старичка-лесовичка, который дал ему волшебный клубок. Волшебный клубок показывал Ивану-царевичу дорогу в царство Кощея. Иван-царевич был добрый. Когда он шел по тропинке, он разным зверям. А затем звери Ивану-царевичу. Медведь свалил многовековой дуб, на котором висел сундук с иглой Кощея. Заяц увидел, что из сундука выбежал другой заяц и догнал его. Селезень поймал утку, которая вылетела из зайца. А когда Иван-царевич уронил кощеево яйцо в воду, щука нашла его и принесла Ивану-царевичу.
Сказка заканчивается хорошо. Иван-царевич разбил яйцо и сломал иглу. Так кончилось царство Кощея. А Иван-царевич и Василиса Прекрасная жили долго и счастливо.
6)Автор Афанасьев Александр Николаевич
.
Тема твору — зображення системи освіти майбутнього, її переваг і недоліків та ставлення до неї людей. Цим твором письменник поставив за мету переконати читачів, що глибокі, ґрунтовні знання здатна дати тільки самоосвіта; щоб бути ерудованою людиною і правильно визначитися зі своїм професійним вибором, необхідно розвивати і вдосконалювати свої знання в різних напрямках й сферах життя.«Річ у тім, що Тревіліянів батько, дипломований металург, свого часу працював на одній з далеких планет. Дід його теж був дипломованим металургом. Природно, що сам коротун, не вагаючись, обрав собі цей фах.»;
«У вісімнадцять років Джордж Плейтен твердо знав, що стане дипломованим програмістом; він прагнув цього, відколи пам’ятав себе»;
«Він ніколи б не осмілився розповісти ні Тревіліянові, ні навіть своїм батькам, що саме робить і чому такий певний у собі»;
«Він (батько) бачив, як і всі довкола, що Джордж має неабиякі здібності й кмітливий розум. А це, безумовно, певний знак, що його чекає блискуче майбутнє»
Отже, Джордж мріяв про професію програміста. Він навіть готував себе до цього, самостійно опрацювавши підручники, які були досить складні. Але бажання і наполегливість були такими сильними, що юнак зумів розібратись з ними. Він робив так, як ми зараз у сучасній школі. Щоб зрозуміти програмування, він спочатку вивчав електроніку та математику. А Тревіліян особливо не задумувався над вибором свого фаху. Його цілком влаштовувало те, що його дід та батько були металургами, і він хотів продовжити їхню справу.Письменник порушив у своєму творі важливу проблему інтелектуального пошуку та здобуття знань. Вона втілена через протистояння двох героїв: Арманда і Джорджа. Перший іде слідом за іншими, такими ж, як і він, металургами. Йому достатньо знань, отриманих через стрічку. Інтелект Арманда являв собою застиглі знання. Він не вважав за потрібне самотужки опановувати і здобувати їх. Джордж, навпаки, прагнув досягти більшого. Це стало підтвердженням того, що юнакові притаманна здатність оригінально мислити, не зупинятися на досягнутому, здобувати все нові й нові знання. Багато наукових відкриттів, про які писали фантасти, стали реальністю. Світ змінюється і змінюємося ми. Можливо, дійсно, настане час, коли ми самостійно не схочемо або не зможемо вчитися, мислити… За нас все будуть вирішувати машини.
«Фах» - це оповідання – застереження, в якому, використовуючи фантастику, письменник розкриває протиприродність, абсурд того, що відбувається в реальному житті, і , моделюючи події твору на майбутнє, передбачає страшну катастрофу, до якої може призвести бездуховність технізованого суспільства. Письменник вірить у можливості людини з душею створити краще майбутнє.
* та просто добав ким би хотів стати ти, аби не допустити такого перевороту в майбутньому*