1.Отметьте годы жизни А.П.Чехова:
А) 1824 – 1890
Б) 1860 – 1904 +
В) 1854 – 1902
Г) 1841 – 1896
Д) 1836 – 1901
2.Город, в котором родился А.П.Чехов?
А) Петербург
Б) Москва
В) Киев
Г) Таганрог +
Д) Орёл
3. Какого происхождения был А.П.Чехов?
А) дворяне;
Б) разночинцы;
В) крестьяне;
Г) купцы +
4.Кто в основном был главным героем произведений А.П.Чехова?
А) купец;
Б) помещик;
В) аристократ;
Г) интеллигент; +
Д) крестьяне
5.Какое политическое направление нравилось А.П.Чехову?
А) социализм;
Б) либерализм;
В) «почвенничество»;
Г) ни одно; +
Д) западничество
6.Какой факультет окончил А.П.Чехов?
А) химический;
Б) физический;
В) историко-филологический;
Г) медицинский; +
Д) философский
7.С каким из театров тесно сотрудничал А.П.Чехов?
А) Малый театр;
Б) «Современник»;
В) Художественный театр; +
Г) Театр имени Станиславского
8.Как в Художественном театре назвали характерное для чеховских пьес развитие действия? А) «бурный поток»;
Б) «подводное течение»; +
В) «невидимая жизнь»;
Г) «буря и натиск».
9. В каком рассказе героиней являлась собака, которая участвовала в выступлениях в цирке вместе с гусем и котом?
А) Хирургия
Б) Каштанка+
В) Пересолил
10. В каком из данных рассказов герой сам себя перехитрил?
А) Пересолил+
Б) Хирургия
В) Канитель
11. По какой причине понес наказание главный герой рассказа «Злоумышленник»?
А) За воровство магазина
Б) За драку в пивной
В) За отвинчивание гайки+
Объяснение:
правильные ответы помечены плюсом
Объяснение:
Життя Онєгіна – це гонитва за насолодами. Воно беззмістовне, одноманітне, хоч і сповнене пригодами. Світ сприймається героєм, як місце для щоденних насолод та задоволень. Така життєва філософія називається гедонізмом. Життя Онєгіна – це гонитва за насолодами. Воно беззмістовне, одноманітне, хоч і сповнене пригодами. Світ сприймається героєм, як місце для щоденних насолод та задоволень. Така життєва філософія називається гедонізмом.
Онєгін не знаходить свого щирого призначення й місця в житті, він тяготиться своєю самітністю, незатребуваністю. Говорячи словами Герцена, “Онєгін… зайва людина в тім середовищі, де він перебуває, але, не маючи потрібну силу характеру, ніяк не може вирватися з її”. Але, на думку самого письменника, образ Онєгіна не закінчений. Адже роман у віршах по суті завершується такою постановкою питання: “Яким буде Онєгін надалі?” Сам Пушкін залишає характер свого героя відкритим, підкресливши цим саму здатність Онєгіна до різкої зміни ціннісних орієнтирів і, помічу, певною готовністю до дії, до вчинку. Правда, можливостей для реалізації себе в Онєгіна практично немає. Але роман не відповідає на вышепоставленный питання, воно його задає читачеві.
Пушкін розлучається зі своїм героєм в один з найпохмуріших і безвихідних моментів його життя, надаючи читачеві право засудити героя чи виправдати його, додумати його подальшу долю. Але один висновок цілком ясний: такі люди, як Онєгін, приречені на бездіяльність. Вони стали знаменням часу, перетворившись на "розумних ненужностей", "зайвих людей".
