Знайшла 4 характерні ознаки постмодернізму
Объяснение:
У Андруховича в вірші "Пісні мандрівного спудея" наявні характерні ознаки постмодернізму:
1. Чіткий образ оповідача:
"Агов, мої маленькі чортенята! / З-під свити я вас випущу на світ"; "Я — ваш отець, тож будьте мені вірні!"; "І постарайтесь, я вас дуже ".
2. Іронічність та пародійність:
Я — ваш отець, тож будьте мені вірні! / (які невірні рими в "голові!)"; "Ті рими — вчителям наперекір / (у вчителів, здається, перекір)!"
3. Алюзія (натяк) на історію у самій назві:
"Пісні мандрівного спудея"
Спудеï — це студенти академiй у давнину. Часто на канiкулах вони мандрували мiстами й селами, спiвали пiсень, розказували вiршi (якi часто самi й складали), щоб прогодувати себе, а також показати свою поетичну вправнiсть.
4. Використання підкреслено ігрового стилю:
"Агов, мої маленькі чортенята!"
Ось що в мене вийшло.
Коли Джонатан постарів, то він бачить білосніжних чайок, які вміли літати не гірше, ніж він. Вони кличуть його з собою додому і кажуть, що він з їхньої зграї. Піднявшись над хмарами, Джонатан стає білим і сяючим. Він розуміє, що є інший світ, небеса, рай для нього. Там жила Зграя, яка постійно тренується. Джонатан забуває поступово про своє минуле життя. Для нього важливо досягти досконалості, літати зі швидкістю думки. Згодом Джонатан розуміє, що він створений досконалим і в нього безграничні можливості. Він вчиться переміщатись у часі.
Потім Джонатан згадує про стару Зграю. Він думає, що можливо там буде хтось, хто теж хоче вирватись зі старого єства.
Він повертається на Землю і зустрічає там Флетчера, який стає учнем Джонатана.
Объяснение:
