Книга больше похожа на брошюрку, нежели на книгу. И какого же было моё удивление, что здесь не один рассказ, а целых три разных рассказа. Соответственно и по объёму они все довольно коротенькие. Хотя книга, как мне показалось на первый взгляд и так маленькая, куда же здесь ещё и на три повествования её делить...
Что касается "Тайны египетской гробницы", то судя из названия и помня о том, что автор данного рассказа - королева в жанре детектива, я ожидала, что здесь будет что-то особенное.
Но честно сказать, была немного разочарована. Во-первых, как мне кажется, данное произведение можно было бы доработать и оно действительно было бы как захватывающая полноценная интересная книга. А здесь же все события скомканы и разворачиваются слишком уж быстро, отсюда веет и какой-то неправдоподобностью описываемого (хотя идея рассказа сама по себе неплохая).
Во-вторых, у меня невольно созрел во а Агата Кристи вообще о чём-нибудь ещё пишет, кроме Пуаро и мисс Марпл - двух гениев, которые не успеют ещё прийти на место преступления уже знают, кто убийца?!
А так в целом, стиль написания у автора очень читается книга быстро на одном дыхании, а так как книга ещё к тому же и короткая, то буквально за один час по времени я её прочитала.
До этого, честно сказать, ещё не читала книг данной писательницы, смотрела только сериал в далёком детстве. Но читать книги, как оказалось, не менее интересно, чем смотреть фильм по мотивам книги.
Книга в своём роде интригующая, но, как я уже сказала, могла бы быть чуточку подлиннее и поразвёрнутее, тогда было бы ещё интересней её читать. А так веет какой-то недоработанностью. Оценку свою я всё таки поставлю ей положительную, но далеко не высшую из-за этого само
Объяснение:
Великого розвитку в I - II століттях нашої ери отримали освіта й наука
У Римі і багатьох провінційних центрах було зорганізовано навчання для дітей. Так, приватні вчителі або у себе вдома, або в громадських місцях, або просто у садах збирали групи дітей і за плату навчали їх читати, писати і рахувати. Це відбувалося так: вчитель вимовляв букви і слова, а учні повторювали їх вголос, потім він на навощеній дощечці писав букви і слова, а учні списували їх. У подібних початкових школах вчилися діти віком від 7 до 12 років.
Наступною ланкою освіти була "граматика", де курс навчання тривав чотири роки. Приміщення таких шкіл прикрашалися погруддями письменників і філософів. Тут учні читали і коментували уривки з творів поетів і письменників, робили письмові вправи. Грецька і латинська літератури вивчалися як окремі предмети. Досягши 36 років, учні переходили до школи "риторики", яку можна порівняти із сучасною вищою школою.
Подібні школи користувалися великою популярністю, оскільки, незважаючи на посилення імператорської влади, в країні продовжувало цінуватися мистецтво красномовства. Самі імператори надавали кошти на утримання шкіл латинської і грецької риторики. "Ритори" – вчителі красномовства були частими гостями в маєтках аристократії. Вони вчили своїх слухачів мистецтву побудови фраз, вишуканості мови, організовували змагання слухачів, переможцям, як правило, дарували книгу.
Объяснение:
СДЕЛАЙОТВЕТ ЛУЧШИМ