В українській літературі постать Івана Яковича Франка є однією з найпомітніших. Він — успішний письменник, поет, драматург, критик, громадський діяч. Але в особистому житті Франкові не пощастило: тричі він любив, і тричі його кохання відкидали. Перша любов — Ольга Рожкевич, якій батько заборонив зустрічатися з політичним в'язнем, друга — Юзефа Дзвонковська, що відмовила Франкові й іншим претендентам, бо відчувала смертельну хворобу, третя — Целіна Журовська, яку Франко кохав платонічною і нещасливою любов'ю. Інтимні почуття поета сконцентровані у його ліричній збірці "Зів'яле листя".
Про свою збірку Іван Франко говорив, що це книжка "най-суб'єктивніших" віршів, але у і змалювання складних людських почуттів вони найбільш об'єктивні. Ліричний герой збірки "Зів'яле листя" — це чутлива, ніжна і водночас інтелектуальна людина. Для своєї коханої він здатен на все. Часто у своїх віршах І. Франко показує неприховане страждання, якого може завдати кохана людина:
Я мов безумний лютував,
Мов п'яний у нетямі,
Хоч чув, що власне серце рвав
Злочинними руками.
Також поет зображує підступну долю, яка розлучає двох закоханих:
Неперехідним муром поміж нами
Та доля стала! Мов два судна, море
Розносить нас між двома берегами,
Моя ти ясна, непривітна зоре!
Объяснение:
Объяснение:
Это прекрасное стихотворение выдающегося советского поэта Николая Рубцова.
Николай Рубцов, по моему мнению, самый русский поэт советского периода русской поэзии. Он достойный продолжатель народных традиций в русской поэзии, заложенных ещё Алексеем Кольцовым и продолженными такими поэтами как Николай Клюев и Сергей Есенин.
Я обожаю поэзию. Сегодня, читая это стихотворение , я задумался над тем, почему мне нравится именно этот поэт, вспоминаются его стихи, хочется возвращаться к поэзии именно этого поэта. И понял, потому что строки данного стихотворения находят отклик в моей душе, его стихи наводят меня на размышления о своей жизни, о детстве, о моей Родине, которая мне очень дорога. Мне дорог родительский дом, природа, где я рос, речка, в которой я купался и верные друзья на всю жизнь.
Стихотворение Николая Рубцова " Звезда полей" написано довольно простым языком. По своей стилистике мне отдаленно напоминает стихи Сергея Есенина. Тематика связна, преимущественно, с родными ему краями. Я думаю, что у Николая Рубцова, если можно так выразиться, была "умная" душа. Все переполнявшие его сердце чувства любви к родному уголку он перенес на бумагу и вложил в свое стихотворение. Одно из любимейших моих стихотворений "Звезда полей" - пример его бесспорного мастерства.
Настрочила что то, надеюсь
