В этой истории два главных героя – Джеймс Боуэн, уличный лондонский музыкант, и рыжий Боб, уличный лондонский кот. Они были бездомными и одинокими, но однажды повстречали друг друга… Джеймс погибал от наркотиков и отчаяния, в его жизни не было никакого смысла, пока в ней не появился четвероногий друг, который ему справиться с проблемами, принес удачу и стал настоящим ангелом-хранителем. Теперь Боба и Джеймса (именно в такой последовательности!) прекрасно знают не только жители Лондона, которые встречают их на улицах, в метро и кафе, но и сотни тысяч людей во всем мире.
«Мазепа» Байрон історія створення Поему: «Мазепа» Байрон написав під час перебування в Італії (у Венеції та Равенні) в 1818 або 1819 році. Дехто з дослідників уважає, що на розповіді Мазепи про його закоханість у молоді роки в юну красуню Терезу, дружину старого багатого графа-воєводи, позначилися взаємовідносини самого Байрона з юною дружиною графа Гвічіоллі, яку також звали Терезою. На початку своєї поеми Байрон подав довідку, яка свідчила, що в її основу був покладений один із епізодів з «Історії Карла XII» французького письменника Вольтера про те, як «шляхтич» Мазепа в юності за зв’язки з жінкою польського вельможі був покараний — прив’язаний до дикого коня, якого відпустили в степ. Тоді «Мазепа від страждань і з голоду трохи не вмер». Ця подія й становить основний зміст поеми. Про неї розповідає Мазепа шведському королеві Карлу XII, коли після розгрому Петром І під Полтавою 1709 року вони втікали до Туреччини.
