Цитатный план романа «Дубровский» по главам:
«терпеть шутки от Ваших холопьев не намерен».
«утвердить за генерал-аншефа Троекурова».
«Здравствуй, Володька!».
«не было уж и признака жизни в сем теле».
«оставьте меня в покое».
«каково горит, а?».
«появились разбойники и распространили ужас по всем окрестностям».
«Сей учитель понравился Кирилу Петровичу».
«Кирила Петрович с великим удовольствием стал рассказывать подвиг своего француза».
«молчать, или вы пропали. Я – Дубровский».
«десять тысяч могу я вам дать, мне нужно только ваше отсутствие и ваши бумаги».
«Будьте сегодня в 7 часов в беседке у ручья».
«Кирила Петрович отправился с дочерью в гости к князю Верейскому».
«Теперь, князь, поговорим о деле, то есть о приданом».
«Дубровский поцеловал ее руку и скрылся между деревьями».
«жди себе кого хочешь в избавители».
«я поймал Дубровского».
«князь мой муж».
«Дубровский скрылся за границу».
Объяснение:
Вільфрел Айвенго — головний герой твору. 1. Походження героя. (Айвснго належав до шанованого старовинною роду саксів. Його батько — Седрик Сакс — представник тієї частини знаті, яка не бажає коритися норманам і мріє про відродження своєї незалежності.) 2. Володіння зброєю, хоробрість, спритність — риси справжнього лицаря. (Незважаючи на те шо Айвснго дуже молодий, ніхто з лицарів не зумів перевершити його у мистецтві володіння зброєю. Він бере участь у всіх лицарських турнірах, відстоюючи честь і справедливість. На турнірі піл Ашбою він, коли лицарі-норманн майже стали переможцями, з’являється із девізом «Позбавлений спадку» і перемагає в смертельному бою найсильнішого з норманів — гордовитого храмовника Тріана де Буагіль-бера.) 3. Вірність королю Річарду. (Повернувшись після хрестового походу, він вірно служить королю Річарду, який у цей час повернувся до Англії, захищає честь короля і його хоробрих воїнів.) 4. Чесність і шляхетність. (Айвенго попереджає про небезпеку Ісаака, з яким хотів розправитися храмовник, допомагає вийти із замку й дістатися до безпечного місця. Для Айвснго не має значення та обставина, шо Ісаак — єврей, хоча, за тогочасними переконаннями, християнину не личнло піклуватися про життя «нащадка зневаженого народу».) 5. Здатність на сильне кохання. (Айвенго усім серцем покохав вихованку Седрика — леді Ровену. Його почуття не остудило навіть те, що його батько, маючи намір одружити Ровену з Ательстаном Коїгтисбурзьким, позбавив Айвенго спадщини й вигнав із дому. Перемігши у турнірі під Ашбою, лицар Позбавлений Спадку обирає королевою турніру леді Ровену. Зрештою сила кохання перемагає: старий Седрик дарував синові прощення, і згодом Айвенго з коханою Ровеною одружуються) 6. Готовність до людям у біді. (Ребекку, дочку Ісаака, несправедливо звинуватили в чаклунстві і, за законами того часу, мали спалити на вогнищі. Шляхетний Айвенго, пам’ятаючи, як дівчина доглядала за ним. коли він був тяжко поранений, поспішає на турнір захистити її честь і мечем довести її невинність.) В образі Айвенго втілено найкращі лицарські чесноти. Автор створив портрет ідеального лицаря, врода якого поєднується з розумом і шляхетністю, а відвага — з умінням битися. Він доблесний, некористолюбний, вірний своїй коханій і своєму королю.
Объяснение:
