ПРИГОДИ ТА ФАНТАСТИКА
ДЖ. СВІФТ, Д. КОНАН ДОЙЛ
Причини популярності творів про Шерлока Холмса
У літературі є такі твори, що не залишають байдужими ні дорослих, ні дітей. До них весь час повертаються, перечитують, із величезним задоволенням дивляться екранізації. До таких письменників, на мою думку, належить Артур Конан Дойль.
Саме він вигадав таких дивних джентльменів, як Шерлок Холмс і доктор Ватсон.
Шерлок Холмс прославився тим, що розслідував злочини, які вчиняли люди різного віку. Разом із тим він намагався зрозуміти,що штовхає людину на злочин. Відомо, що всі злочини проходять через людську свідомість, стаючи вчинками.
Аналізуючи вчинки людей, Шерлок Холмс намагається зрозуміти психологію особистості.
Доктор Ватсон, лікар за професією, був товаришем Шерлока Холмса та його мірним помічником.
Обидва герої розумні, інтелігентні, з добре розвиненим логічним мисленням, професіонали в своїй справі. Холмс і Ватсон чудово взаємодоповнюють один одного, тому їх і називають класичним детективним дуетом.
А причини популярності творів про Шерлока Холмса криються у гострій інтризі, яка захоплює читача з перших же сторінок.І, звичайно, у дивовижному вмінні Шерлока Холмса розплутувати найскладніші справи. До того ж, читаючи ці твори, вчишся краще розбиратися в людях. А потім розумієш важливість знань і різних предметів, які можуть знадобитися в будь-якій життєвій ситуації.
Чого повчають твори Дж. Свіфта та А. Конан Дойля?
У пам’ятникові літератури Київської Русі XII століття “Повість минулих літ” про книгу написано пророчі слова: “Книга – бездонна глибина, ми ними в печалі пишаємось, вони – узда для тіла і душі. Мудрість – велика”. Кожна книга чогось навчає, розкриває якісь невідомі раніше таємниці.
Тому, мабуть, і люблять книги справжні любителі красного письменства.
Цікавими є книги відомих англійських письменників Дж. Свіфта та А. Конан Дойля. Різні письменники, різні твори, різні проблеми… Але всі вони захоплюють і першої ж сторінки.
Переживаєш за Гуллівера і не зовсім розумієш, чому він так себе дивно поводить, хочеш підказати йому правильну лінію поведінки. Хвилюєшся за Шерлока Холмса і доктора Ватсона і дивуєшся їхній дивовижній здібності прораховувати вчинки інших, умінню логічно мислити.
Але які б питання не порушували письменники, головними залишаються проблеми духовного й морального життя суспільства. Дж. Свіфт змушує людство замислюватися над своїм життям, дбати про чистоту думок та душі й обрати шлях до майбутнього. Не можна опускатися до рівня ліліпутів і тим більше коритися їм.
Треба мати власну гідність, бути собою, бо тільки так люди здатні побудувати нове, краще жита.
А. Конан Дойл намагається навчити бути уважними до людей, уміння аналізути їхні вчинки, бо тільки так можна зрозуміти психологію особистості.
Правдивим є вислів з уже згадуваної “Повісті минулих літ”: “Велика-бо користь буває чоловікові від науки книжної, бо книги вказують нам і навчають нас, як іти шляхом покаяння, і мудрість, і стриманість здобуваємо із слів книжних. Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу – це джерела мудрості”. Головне – не забувати цю мудрість.
"Мцыри"-романтическая поэма Лермонтова, идеи и композиция тесно связаны с образом главного героя, его стремлениями и переживаниями. Автор ищет героя-борца и находит его в образе Мцыри.
В самом начале перед нами предстает мальчик, обреченный с детства на унылое монастырское существование, которое было совершенно чуждо его пылкой, пламенной натуре. Мы видим, что уже с самых юных лет Мцыри был лишен всего, что составляет радость и смысл человеческой жизни: семьи, близких, друзей, родины. Это подтверждает строчка из поэмы: "Я никому не мог сказать священных слов "отец" и "мать". Монастырь стал для героя символом неволи, жизнь в нем он воспринимал как плен, а окружающие его люди - монахи были враждебны ему, они отняли у мальчика свободу, но стремление к ней убить не смогли.
Природа стала для Мцыри сопереживающим и сочувствующим другом, невольным свидетелем его мучений, страданий. Герой чувствует себя частью окружающего мира, сравнивает себя со зверем: "И я был страшен в этот миг; Как барс пустынный, зол и дик,".
В лирическом монологе-исповеди раскрываются истинные мысли, чувства, переживания героя, скрываемые до этого момента. Нам становятся понятны причины душевных страданий Мцыри. Герой проходит трудный путь: от надежды обрести свободу, родных и близких людей к отчаянию и полной безысходности. Автор обращает основное внимание на мир внутренних переживаний героя, нежели чем на обстоятельства его внешней жизни.
Объяснение:
