Кохання це велике почуття, яке може охопити кожного, але не всі зможуть відчути справжню силу кохання. Кохати – це значить розуміти кохану людину лише за поглядом, бажання бути поряд.
В класичній та сучасній літературі та кінематографі безліч прикладів, що описують справжнє кохання: «Пурпурові вітрила» О.Гріна, «Майстер та Маргарита» М.Булгакова, поезія Т.Шевченка та Л.Українки, Пастернака та Шекспіра. Цей перелік можна продовжувати нескінченно і в кожному творі сила кохання штовхає людей на безумні та героїчні вчинки. Герої творів про любов заради кохання здатні витримати навіть найважчі випробування аби бути поряд з коханим чи коханою. Лише взаємне кохання робить людей щасливими. А розтавання лише загострюють почуття. І якщо це справжнє кохання, то воно витримає випробування і розлукою, і відстанню.
Але, нажаль, буває нещасливе кохання без взаємності. Це справжнє випробування для того хто кохає. Кохання здатне змінити людину. Для коханої жінки чоловіки з прадавніх часів ішли на доблесні вчинки. Чоловіки змагаються за руку коханої дівчини. Саме жінка зможе вибрати найбільш достойного на її погляд чоловіка. Хоча іноді кажуть, що любов сліпа. Так, людина кохає серцем і вплинути раціональними емоціями на силу кохання просто не можливо.
З роками кохання може перерости в прив’язаність та довіру. Адже не часто вдається підтримувати полум’я кохання на протязі усього життя. Хоча є і винятки. Про це також написано та знято багато витворів мистецтва. Такі наприклад як «Віднесені вітром» М.Мітчел, «Співаючі в тернику» К.Маклоу, «Війна і мир» Л.Толстого та багато інших залишаються актуальними історіями вічного кохання незалежно від часу написання цих творів.
Кожен мріє зустріти своє єдине справжнє кохання на все життя. Але справжнє кохання - це нагорода долі. Відчути справжнє кохання та зберегти його на все життя – потрібно мати це справжній талант цінувати та оберігати почуття близької людини. Любов здатна зробити людину щасливою і гармонійною. Натхненна коханням людина здатна розуміти не тільки свої потреби, але й побажання інших. Це може мати вплив не лише на власну сім’ю, алей на державу, політику та економіку вцілому. Адже держава – це люди. Люди зі своїми почуттями та емоціями. І найсильніша емоція, яка впливає на людину – це кохання. Сила кохання – це поєднання психологічних, фізичних та хімічних реакцій в людині.
Метафора отличается от аллегории механизмом возникновения переносного значения слова или выражения: метафора основана на сравнении, а аллегория — на иносказании.
И метафора, и аллегория являются художественными тропами в языке литературного произведения. Оба средства выразительности художники слова применяют для создания яркого, зримого образа, основанного на переносном значении слов, что роднит эти разные тропы. Чтобы выяснить, чем отличаются метафора от аллегории, вспомним, что обозначают эти лингвистические термины.
Метафора
Этот термин обозначает один из видов тропов в литературе. Метафора основана на образном употреблении слова или выражения, которое определяет предмет, схожий в чем-либо с другим предметом. Метафора возникает из сравнения, сопоставления нового предмета с уже известным и выделения их общих признаков.
Метафора это, что такое метафора, метафора определение
Рассмотрим механизм возникновения метафоры на примере.
Известный русский поэт Н. С. Тихонов, вместо того чтобы описать, как танки во время войны взрывали поля, как весной плуг на пахоте, и люди падали в строю под пулями неприятеля на этом поле , как скошенная острой косой трава, пишет иначе:
Война на нём косит и пашет
Тёмным танком и пулей косой.
Поэт с яркой метафоры превращает прямые сравнения (как плуг на пахоте, как скошенная острой косой трава) в образное представление у читателя о поле боя — о поле смерти.
ВЫВОД
Метафора — это скрытое сравнение, которое всегда можно развернуть в сравнительный оборот.
Аллегория
Аллегория представляет собой один из видов художественных тропов, механизм возникновения которого несколько иной, чем у метафоры.
Аллегория — это всегда иносказание. Оно возникает в художественном тексте, в публицистике, в изобразительном искусстве, скульптуре или зодчестве, если отвлеченное понятие изображают с конкретного предмета, который ярче воплотить это понятие, показать основные его черты.
Аллегория в баснях
Например, абстрактные понятия воплощаются с конкретных образов:
мир во всем мире — это белый голубь с оливковой веточкой в клюве;
хитрость — это лиса;
коварство — это змея
