ответ: пишу про детство
Олександр ДовженкоОлександр Петрович Довженко - український радянський письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографа.Народився Олександр Петрович на хуторі В'юнище, у багатодітній селянській родині 10 вересня 1894 року. У різних джерелах інформації пишуть різні дати дати народження чоловіка - чи 10 чи 11 вересня. Потрібно знати що батько Олександра Петро Семенович Довженко був нащадком козацького стану. Сім'я була бідною, незаможною, але у ній було 14 дітей: Василь, Лаврін, Оврам, Сергій, Іван, Григорій, Олександр, Прасковія, Анна, Мотрона, Андрій, Кулина, Поліна і також була дитина, яка померла при народженні чи у перші дні життя. Олександр згадував хлопчика як "нехрещений". Діти в сім'ї рано помирали, майже всі не дожили до працездатного віку, отму в спогадах про дитинство Олександра поставали плач і похорон. Він дуже любив матір про яку писав "народжена для пісень вона все життя проплакала, проводжаючи назавжди". Вирішальним для характеру творчості майбутнього режисера почуттям стала любов до природи, яка визріла ще в дитинстві: мальовнича Десна, «казкова сіножать» на ній назавжди залишилися для Довженка найкрасивішим місцем на всій землі.Вчився в Сосницькій початковій, а потім у вищій початковій школі. Навчання хлопчикові давалося легко — він був відмінником, хоча потім вважав, що це «вчителі самі щось зовсім не розуміють і тому їм здається, що я відмінник…». Загалом, Довженко зростав мрійливим, схильним до споглядальності: життя (тоді йому здавалось) йшло у двох вимірах — реальному і уявному. Пристрасті до чогось одного він не мав, натомість хотів вирізнятися, йому здавалося, що він може все, але «загалом мрії у виборі майбутньої професії літали у сфері архітектури, живопису, мореплавства далекого плавання, розведення риб і учителювання».
Я старался отметь за лучший ответь
Желаю тебе удачи в будущем!
Кавказский пленник
Было два пленника у татар,одно звали Жилин другого Костылин,один был с хорошими манерами другой с плохими.Жилин был трудолюбивый а Костылин ленивый что не хотел сбежать от плена.Сначало Жилин служил на Кавказе потом они ехали как то раз на лошадях и его взяли в плен,и был он в плену но была одна девочка ,хорошая ,пока Жилин был один они хорошо общались и даже подружились девочка приносила воды Жилину а он взамен делал разные вещи , вдруг пришло письмо родным от них что они должны заплатить крупную сумму чтобы Жилин попал на волю!И вдруг а один день привезли Костылина и они делали планы побега.Но в один прекрасный день им удалось сбежать и они шли очень долгую дорогу но их потом опять поймали и в один прекрасный день они сумели попасть на Родину,потому что им девочка
Федя - сын богатого крестьянина:"...Он принадлежал, по всем приметам, к богатой семье и выехал-то в поле не по нужде, а так, для забавы...""...сыну богатого крестьянина..."
Возраст Феди - около 14 лет. Он - старший из пяти мальчиков в рассказе:"...Первому, старшему изо всех, Феде, вы бы дали лет четырнадцать..."
О внешности Феди известно следующее:"...Это был стройный мальчик, с красивыми и тонкими, немного мелкими чертами лица, кудрявыми белокурыми волосами, светлыми глазами и постоянной полувеселой, полурассеянной улыбкой...""...На нем была пестрая ситцевая рубаха с желтой каемкой; небольшой новый армячок, надетый внакидку, чуть держался на его узеньких плечиках; на голубеньком поясе висел гребешок. Сапоги его с низкими голенищами были точно его сапоги — не отцовские...""...раскинув полы своего армяка..." (армяк - кафтан из толстого сукна)
Федя ведет себя важно, так как он - мальчик из богатой семьи и старше остальных ребят:"...Ну, слушаем, — с покровительствующим видом сказал Федя..."
Федя мало говорит, чтобы казаться важным:"...сам же он говорил мало, как бы боясь уронить свое достоинство..."