Чарлз Діккенс народився 7 лютого 1812 року у місті Лендпорті в родині дрібного англійського чиновника. Його батько був людиною доброю, чесною, але безпорадною в складних життєвих ситуаціях й дещо безвідповідальною. Мав шістьох дітей, але не зміг їх забезпечити матеріально, ще й потрапив до боргової в'язниці. Тому навчання 10-річного Чарлза, який захоплювався читанням, виявляв літературні здібності, було перервано. Йому довелося йти працювати на фабрику вакси. Це була не тільки важка робота, але й удар по самолюбству чутливого хлопця. Однак майбутній письменник отримав і хороший урок — ближче познайомився із Лондоном бідняків, пізнав ціну людських страждань. І що дивно — Діккенс не став похмурим та пригніченим. За влучним висловом Гілберта Честертона, «фабричні колеса... виготовляли ваксу й між іншим виготовили найбільшого оптиміста століття... Якщо він став надто щасливим, то саме тут він відкрив щастя... Якщо він бачив світ у рожевому світлі, цей погляд народився на фабриці, де варили чорну ваксу».
Мне кажется Электроника повезли в чемодане , потому что из чемодана он не смог бы выбраться. Профессор Громов хотел сделать сюрприз своим коллегам , изобрести чудо - мальчика Электроника. Я считаю что профессор Громов , не был жестоким человеком. Мне кажется , что он наоборот хотел показать мальчику мир и рассказать как можно больше. Электроник сбежал от профессора , потому что он хотел стать настоящим мальчиком. Я представляю себе Электроника добрым , послушным и умным. Электроник был вшшно похож на обычного мальчика.
Эпитеты – высокая гроза; ленивый гром; бесшумные молнии. Сравнение – гром, как заспанный силач; дорога похожа на лунную поверхность
из отрывка: (1)Дед с Ваней добрели до Почтовой улицы как раз вовремя – из-за Оки заходила высокая гроза. (2)Ленивый гром потягивался за горизонтом, как заспанный силач распрямлял плечи, и нехотя потряхивал землю. (3)Серая рябь пошла по реке. (4)Бесшумные молнии исподтишка, но стремительно и сильно били в луга; далеко за Полянами уже горел стог сена, зажжённый ими. (5)Крупные капли дождя падали на пыльную дорогу, и вскоре она стала похожа на лунную поверхность: каждая капля оставляла в пыли маленький кратер
Чарлз Діккенс народився 7 лютого 1812 року у місті Лендпорті в родині дрібного англійського чиновника. Його батько був людиною доброю, чесною, але безпорадною в складних життєвих ситуаціях й дещо безвідповідальною. Мав шістьох дітей, але не зміг їх забезпечити матеріально, ще й потрапив до боргової в'язниці. Тому навчання 10-річного Чарлза, який захоплювався читанням, виявляв літературні здібності, було перервано. Йому довелося йти працювати на фабрику вакси. Це була не тільки важка робота, але й удар по самолюбству чутливого хлопця. Однак майбутній письменник отримав і хороший урок — ближче познайомився із Лондоном бідняків, пізнав ціну людських страждань. І що дивно — Діккенс не став похмурим та пригніченим. За влучним висловом Гілберта Честертона, «фабричні колеса... виготовляли ваксу й між іншим виготовили найбільшого оптиміста століття... Якщо він став надто щасливим, то саме тут він відкрив щастя... Якщо він бачив світ у рожевому світлі, цей погляд народився на фабриці, де варили чорну ваксу».