ответ: Художність як критерій оцінки творів мистецтва. Змінюється світ, і змінюються форми сучасного мистецтва. Воно спрямоване в майбутнє, у третє тисячоліття. У ньому з’являються дивовижні персонажі, неймовірні сюжети, фантастичні прогнози... Ми щодня стикаємося з творами не лише класичного, визнаного десятиліттями й навіть століттями, але й масового мистецтва.
Нині для нас, людей третього тисячоліття, важливим стає поняття «художність» — це критерій, що відрізняє мистецтво від інших явищ. Які ж ознаки притаманні творам, які ми називаємо високохудожніми? Насамперед вони повинні мати загальнолюдське й національне значення, бути актуальними не тільки для своєї доби, а й для багатьох поколінь, отримати суспільне визнання в різних країнах. У поняття «художність» входить також майстерність письменника, який своїми творами репрезентує власну самобутність і водночас свою країну, національну культуру, добу, літературні тенденції чи стилі. У високо-художніх творах знаходимо широкий спектр традиційних тем, проблем, образів, мотивів, що дає підстави для «діалогу культур» у часі й просторі. Кожен із нас бере участь у цьому діалозі, тому що дійсно художній твір залишає велике поле для роздумів та інтерпретацій. Багатозначність, що є ознакою мистецтва взагалі, притаманна й кожному високохудожньому твору зокрема.
Объяснение:
1 задание.
В конце XVII века в России возникло такое направление, как классицизм, для которого характерен приоритет разума над чувствами. В начале XIX века возникает романтизм. Главный принцип романтического мироотношения — принцип двоемирия. Реалистическое направление в начале XX века сменяется модернизмом, устанавливающим разные точки зрения на мир и на человека. В литературе конца ХХ века главенствует такое направление, как постмодернизм.
2 задание.
- Б. Ахмадулина входила в "большую четвёрку" поэтов-шестидесятников.
- Поэзия шестидесятников, к которой принадлежит лирика Б. Ахмадулиной, ориентирована на широкую аудиторию.
- О декламации Б. Ахмадулиной можно говорить как о тактовой манере чтения.
3 задание.
Фазан сравнивается в рассказе с рыцарем.
Фазан пикает, чтобы запугать противника.
В тексте используются фразеологизмы.
Как ныне сбирается вещий Олег
Отмстить неразумным хозарам,
Их селы и нивы за буйный набег
Обрек он мечам и пожарам;
С дружиной своей, в цареградской броне,
Князь по полю едет на верном коне.