Воцарение ивана грозного
прежде как на руси царей выбирали: умрет царь — сей.
час весь народ на реку идёт и свечи на руках дер
опустят эти свечи в воду, потом вынут, у кого загора
ся — тот и царь.
у одного барина был крепостной человек — иван. по
ходит время царя выбирать, барин и говорит ему:
иван, пойдём на реку. когда я царем стану, так
тебе вольную , куда хочешь, туда и иди!
a иван ему на это:
- коли я, барин, в цари угожу, так тебе беспременно
голову срублю!
пошли через реку, опустили свечи — у ивана свеча
и загорись. стал иван царём, вспомнил своё обещанье:
барину голову срубил. вот с этой поры за это его грозным
и прозвали.
сжать этот текст ,что бы он был меньше по объему , но смысл не терялся
Мій улюблений літературний герой – Юшка з однойменного твору А. Платонова. Цей непомітний чоловік володів прекрасними якостями, які оточують люди не помічали. Зате той, якого так недооцінювали і зневажали, навіть зі своїми скромними можливостями зробив цей світ кращим. За це він мені і подобається.
Юхим Дмитрович хворів на сухоти, тому в свої 40 років виглядав старше. Він був кволим і слабким, і його все кривдили, адже не міг нікому відповісти. Його іб життя всім мешканцям міста здавався безглуздим.
Чоловік не витрачав зароблені гроші, пив тільки просту воду, нікуди, крім роботи, не ходив. Тільки раз на рік він їздив кудись, але ніхто не знав, куди. Так, в атмосфері знущань і образ протікала його життя. У кращому випадку городяни ставилися до нього байдуже, в гіршому – били. В одному з таких інцидентів герой і знайшов свою смерть. У відповідь на закиди в непотрібності Юхим відповів кривдникові, що якщо людина народжується, значить, він вже потрібен білому світу.
Тоді перехожий побив хворого чоловіка. Тільки після похорону Юшки з’ясувалося, що весь цей час він віддавав свої гроші бідній сироті, щоб вивчити її і підняти на ноги. Дівчина приїхала в його місто і почала лікувати його мешканців, допомагати їм безкорисливо в пам’ять про те, хто зробив для неї так багато.
Юшка – феноменально добра людина, його образ надихає читачів ставати милосерднішими і терплячі. Я теж став помічати за собою, що хочу також спокійно реагувати на дурниці інших і також скромно робити добру справу, не чекаючи похвал.