1) Найди в тексте сказки высказывания Соловья, девушки и Студента о любви и запиши в тетрадь:
Соловей Студент Девушка
Любовь это чудо. она драгоценнее изумруда и дороже прекраснейшего опала. Жемчуга и гранаты не могут купить её. Её не продашь в лавке и не выменяешь на золото. Глупость эта любовь, в ней нет пользы. Она ничего не доказывает, всегда обещает несбыточное, и заставляет верить в невидомоеное. она непрактична. К тому же племянник камергера прислал мне настоящие каменья,и всякому известно,что каменья куда дороже цветов.
2) Чьё мнение о любви ты разделяешь? Почему?
Я согласна с Соловьем. Потому что любовь это чудо и оно самое драгоценное.3) Составь синквейн об одном из героев (о Соловье, о Студенте или о девушке).
Студент
Молодой , Влюбленный
Сетовал , Плакал , Растоптал
Вот он настоящий возлюбленный сказал Соловей
Естественник.
Объяснение:
У 1845 році поет повернувся до Петербурга, завершив навчання в Академії, видав на власні кошти «Живописну Україну» — серію картин, де відображено історичні місця України, її побут і природу. Написав п’ять поем: «Кавказ», «Єретик», «Великий льох», «Наймичка», «І мертвим, і живим…» та всесвітньо відомий «Заповіт».
У 1846 році Тарас Шевченко вирушив до України з метою там оселитися, знайшов роботу в Київській археографічній комісії та почав змальовувати й описувати історичні пам’ятки по всій Україні. Цього ж року в Києві поет познайомився з викладачем історії Київського університету, в майбутньому — видатним ученим-істориком, письменником та публіцистом М. Костомаровим, який загітував Шевченка вступити до таємної політичної організації — Кирило-Мефодіївського братства, яке поширювало ідеї слов’янського єднання
5 квітня Шевченка було заарештовано і відправлено до Петербурга. У казематі, провів Тарас Григорович квітень і травень. Проте Шевченка звинувачували, головним чином, не в участі в Кирило-Мефодіївському братстві, а в написанні революційних творів.
Після закінчення слідства поет засланий до Оренбурзького окремого корпусу рядовим солдатом на 10 років без права писати
Але Шевченко продовжував писати, ховаючись від унтерів та офіцерів, на випадково знайдених шматках обгорткового паперу оцупком олівця, хтозна-як добутого