В то время, когда открываются лавки и различные учреждения, Онегин только едет домой после ночных гуляний, балов. Просыпается он уже ближу к обеду, чашечка кофе в кровать, и записочкиприглашения на новые балы на подносике ему уже несут. Там детский праздник, там день рождения, Онегин не задумывается над выбором места, "поспеть везде немудрено"... НАдев шляпу(боливар), он едет на бульвар, гулять, пока часы не прозвенят время обеда- около 16 часов. На обед Евгению всегда подают заморские блюда(описание есть в той же первой главе). После обеда Онегин едет в театр, но приезжает не вовремя, как положено, а позже всех, когда поднимается занавес и спектакль начинается. Идет по ногам, расталкивает всех, кто попадется у него на пути. Немного посмотрев спектакль, он направляет очки(забыла как называются) на ложе, где сидят дамы, высматривая среди них миловидных незнакомок. Когда дам не оказывается, а уже выученный сюжет спектакля надоедает, он выходит из театра(все так-же по ногам) и отправляется домой. Дома перемерив множество нарядов и кое-как собравшись, Онегин едет на балы...И так каждый день..
Відповідь:
Олександр Сергійович Пушкін-унікальна людина. У його житті було багато дивного. Найперше, що мене порозило в його біографії - це народження 6 червня. За народними повір'ями, людина, народжена 06.06 є посланцем диявола, але ми ж люди Сучасні, не будемо вірити в подібні дурниці. Наступний інтеренсий факт - це родовід Пушкіна, а саме його прадід-Ібрагім (Абрам) Ганнібал - нащадок ефіопського князівського роду, звідси і унікальна генетика. Дід Пушкіна Осип Абрамович Ганнібал і мати-Надія Осипівна народилися білими. Олександр Сергійович же отримує в генетичну спадщину кучеряве волосся і негроїдні риси обличчя, ген передався через три покоління, не торкнувшись найближчих нащадків. Також ми знаємо, що Пушкін був ловеласом і мав донжуанський список, за теперішніми мірками це не так і багато, але в XIX столітті така кількість жінок було значним.
Але любов Пушкіна до Наталії Миколаївни Гончарової змінило все. Зустрівши її, поет став розсудливим і став зразковим сім'янином. Історики кажуть, що Олександр Сергійович зберігав вірність Наталії Миколаївні до останніх днів. Не може не порозити і неймовірна кількість літературних творів - в прозі і поетичних, написаних за таке коротке життя, 37 років. З боку здається, що навіть геніальній людині непідвладно стільки всього встигнути створити. І на жаль, в кінці кожного чекає смерть, навіть генії не виключення. Найголовніше в житті будь-якої людини, це залишити продовження своєї крові, свого роду. Тому останній факт - це нащадки Олександра Сергійовича. Серед його нащадків практично немає нероб. Всі принесли якусь користь, ставши письменниками, вченими і людьми інтелігентних професій. Ніхто не зганьбив честь великого предка.
