М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
кузя216
кузя216
22.03.2023 02:56 •  Литература

Какя цитата из поэмы "слово о полку " не содержит эпитета? а)на другой день спозаранок кровавые зари свет в) что ж ты войско князя удалое жаркими лучами с)печаль обильная потекла посреди земли д)но свои вещие персты на живые струны е)о земля! уже ты зы

👇
Ответ:
smolich
smolich
22.03.2023
О русская земля! уже ты за холмом...
4,6(8 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Гузеля2006
Гузеля2006
22.03.2023

Наприкінці ХІХ ст. письменники активно шукали шляхів оновлення літератури. Реалізм і натуралізм вже не задовольняли митців, які намагалися здійснити прорив зі світу буденного у світ Краси та Гармонії, де панує вічна Істина. Письменники мріяли про такі твори, які відображували б не об’єктивні предмети і життя людей, а духовне буття, що на їхню думку, має особливе значення. Як зазначив Стефан Малларме, все єство поетів заполонила думка про Книгу, де було б “орфічне потрактування Землі, справжнє призначення поета і найвища мета літературного дійства – бути знаряддям Духу”. Ці прагнення знайшли втілення у теорії й практиці однієї з літературних течій модернізму – символізму, який виник і найяскравіше розвинувся у французькій поезії, справивши величезний вплив на всю світову літературу.

З глибокої давнини людині притаманне символічне розуміння світу. Одна концепція символу склалася лише в епоху романтизму – у творах І.Канта, Ф.Крейцера, Й.-В.Гете, Ф.Шиллінга. Німецькі романтики зробили вагомий внесок у розвиток теорії, показавши багатозначність символу, його здатність втілювати “ загальну Ідею”.

Відлуння німецької романтичної філософії символу досягло і Франції.

Французька романтична лірика середини ХІХ ст. підготувала перехід до якісно нового етапу літератури – символізму, який став результатом поступового розвитку мистецтва.

Як літературна течія символізм сформувався у французькій поезії 70-80 років ХІХ ст. і розвивався до початку ХХ ст. Історію французького символізму поділяють на три етапи. Перший – 70-ті –друга половина 80-х років ХІХ ст. – період становлення напряму. У цей час С.Малларме організував літературний салон для молодих поетів, які шукали у віршах засоби розкриття “цілісних емоцій” та навіювання настроїв. У 1886 році була опублікована стаття Ж.Мореаса “Літературний маніфест. Символізм”, яка містила програму нової течії в ліриці. Поетичні відкриття збагачували твори П.Верлена, С.Малларме, А.Рембо та інших ліриків Франції.

Символізм активно розвивався протягом другого етапу у 80-90-ті роки. Період підйому засвідчили твори Ф.Вьєле-Гріффене, А. де Реньє, Е.Рейно, Е.Верхарна, Ш.Моріса, С.Малларме, Г.Кана, М.Метерлінка.

У третій період відбувається спад символізму, символістський рух у Франції поступово згасає. Хоча у цей час багато письменників ще активно працювали, але етстетика символістів уже не задовольняла письменників, які шукали нових форм. Французький символізм був значною яскравою і цікавою епохою в поезії з неповторними художніми відкриттями і лутературними знахідками.

Французькі символісти проголосили існування кількох світів: реального ( об’єктивного), духовного ( суб’єктивного) та ідеального ( світу вічних ідей). На їхню думку, матеріальна природа – лише оболонка для духовної субстанції, яку має звільнити поет, щоб спрямувати її на пошук вічної Ідеї, Краси та Гармонії.

Одним з найважливіших принципів символістської поезії є сугестія (лат. suggestio – натяк, навіювання). Французькі символісти започаткували створення таких образів і символів, які навіювали певні настрої, асоціації та аналогії читачам. Поети не виказували своєї думки безпосередньо, нічого не з’ясовували до кінця, не робили висновків і тим більше не повчали. Вони давали змогу читачам самим “домислити і завершити написане”.

4,5(70 оценок)
Ответ:
(1888г.)

Купец Кузьмичев Иван Иванович, настоятель N-ской церкви о. Христофор Сирийский и Егорушка (мальчик девяти лет, племянник Кузьмичева) ранним июльским утром выехали из уездного городка N-ской губернии в большой город. Купец и настоятель везут продавать шерсть, а Егорушку мать отправила поступать в гимназию и его захватили по пути. Мальчику очень грустно расставаться с родным домом. Настоятель его утешает и говорит, что ученье – это свет. А дядя считает, что отправить мальчика на учебу – это глупая прихоть сестры, он нашел бы ему занятие и без образования.

Кузьмичев и настоятель хотят догнать обоз знаменитого и очень богатого купца Варламова. Они останавливаются на постоялом дворе, которым заправляет еврей Моисей Моисеич.

Кузьмичев и о. Христофор для него настоящие «господа», он «маленький человек» и лебезит перед всеми гостями, даже перед мальчиком.

Обоз догнали. Кузьмичев и о. Христофор оставляют мальчика с обозчиками, а сами отправляются по своим делам. Мальчик знакомится с новыми людьми, слушает рассказы об их судьбах. Важное место в повести занимают художественное описание степи (особенно во время грозы) и разговоры обозчиков. Егорушка внимательно слушает их и будто заново знакомится с жизнью русского народа. Некоторых из этих мужиков он побаивается, другие ему кажутся странными.

На подъезде к городу, они встречают «того самого Варламова», который оказался просто пожилым купцом, но очень властным и деловым человеком. Он умеет разговаривать с людьми, может заставить их подчиняться. Варламов уверен в своих силах, в своих деньгах и возможностях. Рядом с ним Кузьмичев и о. Христофор кажутся «маленькими людьми».

По дороге мальчик простудился. Настоятель ухаживает за ним. А Кузьмичев злится из-за этих непредвиденных обстоятельств, считает свою выручку и думает только о деньгах.

Егорушку определяют к старой подруге его матери Тоскуновой Настасье Петровне, Кузьмичев будет оплачивать ей содержание мальчика по одному червонцу в месяц. Дядя и о. Христофор уезжают, а Егорушка остается один в чужом городе. Он слезами встречает новую жизнь и не знает, как сложится его судьба.
4,4(35 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ