ответ:Вот тебе таблица
И. п.
никто,
ничто
никакой,
ничей
никакая,
ничья
никакое,
ничье
никакие,
ничьи
Р. п.
никого,
ничего
никакого,
ничьего
никакой,
ничьей
никакого,
ничьего
никаких,
ничьих
Д. п.
никому,
ничему
никакому,
ничьему
никакой,
ничьей
никакому,
ничьему
никаким,
ничьим
В. п.
никого,
ничто
никакого/никакой,
ничьего/ничей
никакую,
ничью
никакое,
ничье
никаких/никакие,
ничьих/ничьи
Т. п.
никем,
ничем
никаким,
ничьим
никакой,
ничьей
никаким,
ничьим
никакими,
ничьими
П. п.
ни о ком,
ни о чем
ни о каком,
ни о чьем
ни о какой,
ни о чьей
ни о каком,
ни о чьем
ни о каких,
ни о чьих
Я убеждена, что музыка является важной частью жизни каждого человека. Почти у всех есть те или иные музыкальные предпочтения, которые зависят от характера человека, склада его души, уровня культуры, просто вкуса. Но ясно одно - без музыки жить невозможно.
Интересно, с чем это связано? Почему любой человек нуждается в музыке? Я думаю, слушая какое-то музыкальное произведение, мы живем богатой внутренней жизнью. Музыка заставляет нас переживать, чувствовать – более ярко глубоко, полно. А это жизненно необходимо каждому человеку, ведь наша жизнь – это прежде всего жизнь эмоций. Человек жив, пока он чувствует.Лично я ни дня не могу обойтись без музыки. Во многом это «профессиональная привычка», ведь я с шести лет занимаюсь в музыкальной школе – учусь играть на фортепиано. К счастью, меня миновала участь многих моих сокурсников – я не возненавидела музыку и инструмент, а, узнав, «из чего состоит» музыкальное произведение, как и из чего «оно извлекается», я еще больше полюбила это «волшебство»
( это всё придумано )
Головний герой роману «Айвенго» - молодий лицар, син відомого саксонського дворянина сера Седріка Ротервудського. Ми знайомимося з ним тоді, коли той повертається з Хрестового походу, у якому він супроводжував британського короля Ричарда Левове Серце.
Айвенго – сміливий, рішучий і благородний юнак. Чесність та гідність, відданість своєму королю, відвага у боротьбі зі зрадниками престолу роблять йому честь. За своє недовге життя Айвенго встиг здійснити багато подвигів заради справедливості і кохання, тому його з впевненістю можна назвати справжнім, навіть ідеальним лицарем, який міг бути прикладом для представників знатної верхівки тогочасного суспільства.
Айвенго – без сумніву, справжній лицар без страху і докору. Через відданість і любов до прекрасної дами він був позбавлений спадку рідним батьком. Через це Айвенго був змушений приєднатися до війська короля Ричарда та мечем і списом завойовувати собі багатство і славу. Айвенго хоче бачити свою рідну країну без війн і усобиць, тому відданий королю Ричарду Левове серце і щиро його підтримує. Повернувшись на Батьківщину, заради своєї коханої леді Ровени він перемагає на лицарському турнірі, хоча це йому ледь не коштувало життя.
При всій своїй мужності Айвенго досить романтична і поетична людина. При цьому він розсудливий, адже розуміє, що Англії потрібен не король, який більшість свого часу проводив у мандрівках і лицарських походах, а сильна особистість, яка б могла зупинити усобиці, об’єднати країну і відновити в Англії соціальну справедливість.
Айвенго не тільки відважний, сміливий і мужній воїн, а й порядна і чесна людина, здатна на самопожертву заради інших. Він фанатично відданій своїй справі, своїм друзям, разом з якими поділяє усі небезпеки і нещастя.
З часу написання роману Вальтера Скотта «Айвенго» пройшло вже майже два століття. Здавалося б, вже давно минули лицарські часи, ми давно стали зовсім іншими і живемо у зовсім інших умовах. Доба комп’ютерних технологій і технократії накладає відбиток на серця і розум людей, на їх взаємини і моральні орієнтири. Але й досі нетлінними залишаються одвічні людські цінності, які були притаманні і герою роману, славетному лицарю Айвенго. Адже вірність, відвага, мужність, чесність, почуття людської гідності, шляхетність, готовність до самопожертви заради товариша або рідної країни і сьогодні мають непересічне значення.