М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
kravchenkoev
kravchenkoev
25.03.2022 12:26 •  Литература

25 ! ! ! цитаты и высказывания о язепсе витолсе.

👇
Ответ:
dotafign9
dotafign9
25.03.2022

…Мясковский — композитор наших дней, сын нашего нервного и мятежного времени»

В. Г. Каратыгин

«…каждое новое русское композиторское имя, естественно, сильно возбуждает интерес и надежды»

В. В. Держановский

«Среди современных русских композиторов есть один, чье творчество, глубоко субъективное, выделяется крайне острым устремлением к тому, чтобы выяснить самому себе тайны своей душевной жизни, раскрыть сущность личного начала и отношения „я“ к миру, вернее в данном случае, к скорбям мира его»

Б. В. Асафьев

4,5(100 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Altry
Altry
25.03.2022

Главные герои

Емельян Пугачевдонской казак, предводитель Крестьянской войны, выдававший себя за умершего царевича Петра III, бесстрашный, лихой человек.

Екатерина II – русская императрица, которой удалось подавить восстание Пугачева.

Бибиков – генерал, опытный и мудрый стратег, сумевший рассеять силы Пугачева.

Хлопуша – опасный преступник, ставший верным соратником Емельяна Пугачева.

Михельсон – генерал, которому удалось одержать окончательную победу на Пугачевым, и подавить восстание.

«Исто́рия Пугачёва» («История Пугачёвского бунта») — историческая монография А. С. Пушкина о событиях крестьянской войны 1773—1775 годов под предводительством Емельяна Пугачёва. Первое крупное научно-историческое произведение А. С. Пушкина.

4,7(61 оценок)
Ответ:
mygalmaksim
mygalmaksim
25.03.2022

ответ:Якщо народ не знає своєї історії і не несе за це відповідальності, то будь-хто може скористатися такою слабкістю і висвітлити історичні факти по-своєму, задля своїх інтересів, що досить часто сьогодні й відбувається. Саме з цієї причини в Україні виникають суперечки з приводу того, чи потрібно визнавати голодомор 1932-1933 років актом геноциду українського народу, чи варто проголошувати тих чи інших осіб (як-от: І. Мазепу, С. Бандеру, Р. Шухевича) національними героями, чи доцільно знищувати пам’ятники комуністичних діячів, та з багатьох інших питань. Усі ці непорозуміння (а вони інколи набувають величезних масштабів!) є наслідком незнання громадянами нашої країни історичних фактів, яке робить їх відкритими для будь-яких ідеологічних впливів.

Кожен із нас повинен знати історію свого народу, своєї держави. Освічена людина завжди розуміє, що без минулого немає сучасного, без традиційного немає нового, без колишнього немає теперішнього. Для народу його історія – це не минуле, це його душа. Хто з нас, не знаючи історії, зможе пояснити, чому українці так шанують землю, а працю на ній називають священною; чому вінок і писанка мають таке глибоке символічне значення для нашої культури; чому наша мова послуговується літерою «ї», якої немає в жодній іншій мові світу? Той, хто не знає національної історії, ніколи не зможе зрозуміти свого народу й діяти на його благо.

Сьогодні українські освітяни та науковці приділяють велику увагу «історичній освіченості» молоді, запроваджують у навчальних закладах спеціальні курси, організовують заходи, спрямовані на виявлення рівня знань про історичні події, відгомін яких викликає резонанс у сучасному суспільстві. Головна мета історичної освіти полягає у «навчанні вчитися» на помилках своєї країни, адже лише вміння усвідомлювати й аналізувати історичні помилки до запобігти їх повторенню. Саме це, на мою думку, є однією з головних передумов успішної розбудови нашої держави.

вибач якщо неправильно:)

Объяснение:

4,5(51 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ