«Государь Николай Павлович был в своих русских людях очень уверенный».
«…Я на своих надеюсь, что они никого не хуже. Они моего слова не проронят и что-нибудь сделают».
«Я знаю, что мои меня не могут обманывать. Тут что-нибудь сверх понятия сделано».
«…Государь и тут своей веры не потерял; а только сказал: └Привести сейчас ко мне сюда этого оружейника⌠».
«— Видите, я лучше всех знал, что мои русские меня не обманут. Глядите ведь они, шельмы, аглицкую блоху на подковы подковали!»
Міф -оповідання про минуле, навколишній світ, яке описує події за участю богів, демонів і героїв та історії про походження світу, богів і людства. Міфи характерні для первісних народів, що перебували або перебувають на стадії дораціонального, дофілософського і дорелігійного мислення. Окремі міфи складаються у міфологію того чи іншого народу, яка лежить в основі характерного для нього світогляду.
Оповідання - невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажа.