Объяснение:
можна
Объяснение:
Роман В. Підмогильного "Місто" з’явився у Харкові 1928 року. Це перший урбаністичний роман в українській літературі, який відрізнявся від уже відомих зразків проблематикою, новими героями, манерою оповіді. Хоча розповідь у творі ведеться від третьої особи, але світ ми бачимо таким, яким його сприймає головний герой Степан Радченко. Тому ми маємо змогу краще пізнати й самого героя.
Степан — особистість багатогранна. У ньому органічно поєднується біологічне й духовне, світле й темне, добре й зле. Письменник не ідеалізує свого героя й не судить його вчинки, він показує персонажа таким, яким він є, як поводиться під впливом обставин чи підсвідомих потреб тіла. Тому нам важко однозначно відповісти на питання, позитивним чи негативним персонажем є Радченко. Можливо, причина в тому, що Підмогильний досліджує характер Степана не як людини соціальної, а як екзистенційної, яка бореться за свій вибір. Чого ж прагне досягти в житті Степан Радченко?
Та він і сам на це запитання точно відповісти не зміг би. Вирішивши поїхати в місто навчатися, Степан мріяв повернутися в село спеціалістом, щоб привнести в нього освіту і прогрес. Він уже уявляє, як змінив би життя на селі. Йому приємно усвідомлювати свою внутрішню причетність до рідного краю, серце зігрівають світлі мрії й образи майбутнього. Він потребує села так, як село потребує його, молодого, розумного, перспективного, небайдужого спеціаліста.
ответ: можна
Объяснение:
Роман В. Підмогильного "Місто" з’явився у Харкові 1928 року. Це перший урбаністичний роман в українській літературі, який відрізнявся від уже відомих зразків проблематикою, новими героями, манерою оповіді. Хоча розповідь у творі ведеться від третьої особи, але світ ми бачимо таким, яким його сприймає головний герой Степан Радченко. Тому ми маємо змогу краще пізнати й самого героя.
Степан — особистість багатогранна. У ньому органічно поєднується біологічне й духовне, світле й темне, добре й зле. Письменник не ідеалізує свого героя й не судить його вчинки, він показує персонажа таким, яким він є, як поводиться під впливом обставин чи підсвідомих потреб тіла. Тому нам важко однозначно відповісти на питання, позитивним чи негативним персонажем є Радченко. Можливо, причина в тому, що Підмогильний досліджує характер Степана не як людини соціальної, а як екзистенційної, яка бореться за свій вибір. Чого ж прагне досягти в житті Степан Радченко?
Та він і сам на це запитання точно відповісти не зміг би. Вирішивши поїхати в місто навчатися, Степан мріяв повернутися в село спеціалістом, щоб привнести в нього освіту і прогрес. Він уже уявляє, як змінив би життя на селі. Йому приємно усвідомлювати свою внутрішню причетність до рідного краю, серце зігрівають світлі мрії й образи майбутнього. Він потребує села так, як село потребує його, молодого, розумного, перспективного, небайдужого спеціаліста.
Мужчины занимались ратными подвигами. Не было важнее цели, чем отстоять свободу и независимость страны. Гоголь показывает в своей повести замечательных героев: Тараса Бульбу, Остапа, их товарищей по оружию.
Мне очень нравится главный герой повести — Тарас Бульба. Он сильный, смелый, решительный воин и отец. Честно выполняя свой долг, Тарас Бульба громит польских захватчиков. Но ему выпадает на долю великое испытание. Его младший сын Андрий — предатель. И Тарас находит в себе силы казнить изменника. Видят его старые глаза и гибель сына-героя Остапа. Что остается ему — умереть за родину, это и делает полковник. Он не просто гибнет, а своих товарищей. Не думая о себе, о том, что огонь уже лижет его ноги, Тарас кричит, помагая саратникам уйти от преследователей. Да, он погиб мученической смертью, но не сгинул его отряд, который будет бить врагов до победы