Укажіть, де народився письменник П. Куліш:
а) у містечку Воронежі на Сумщині;
б) у містечку Новгороді-Сіверському на Чернігів¬щині;
в) у містечку Глухові на Сумщині;
г) у місті Києві.
2. Укажіть стилістичну манеру Марка Вовчка:
а) народництво;
б) сентименталізм;
в) романтизм;
г) реалізм.
3. Укажіть, якою мовою пише свої перші твори Марко Вовчок:
а) російською;
б) українською;
в) німецькою;
г) польською.
4. Укажіть, у чому полягає новаторство П. Куліша:
а) уклав перший український тлумачний словник;
б) започаткував романтизм;
в) створив перший в українській літературі істо¬ричний твір;
г) створив перший в українській літературі істо¬ричний роман.
5. Події якого історичного періоду описані в романі П. Куліша “Чорна рада?”
а) початок козаччини;
б) Хмельниччина;
в) Руїна;
г) Коліївщина.
6. Справжнє прізвище Марка Вовчка:
а) Чайка Дністровая;
б) Віра Лєбедєва;
в) Марія Вілінська;
г) Олена Пчілка.
7. Основною темою творів Марка Вовчка було:
а) змалювання романтичного кохання;
б) заклик до визвольної боротьби;
в) змалювання трагічної долі жінки-кріпачки;
г) змалювання природи України.
8. Вкажіть тему твору Марка Вовчка “Інститутка”:
а) розповідь про життя інтелігенції.
б) показ нестерпного становища селян, наростання стихійного протесту проти панів;
в) зображення солдатських буднів;
г) зображення життя міщан.
9. Від чийого імені ведеться оповідь у повісті Марка Вовчка “Інститутка?”
а) Катрі;
б) інститутки;
в) автора;
г) кріпачки Устини.
10. Який твір Марко Вовчок присвятила Т. Шевченкові?
а) “Козачка”;
б) “Два сини”;
в) “Інститутка”;
г) “Кармелюк”.
11. Укажіть джерело, з якого П. Куліш запозичив сюжетну основу роману “Чорна рада”:
а) “Літопис Граб’янки”;
б) “Історія русів”;
в) “Літопис Самовидця”;
г) народні думи та перекази.
12. Укажіть, яка психологічна деталь розкриває неоднозначне враження від Тура в романі П. Куліша “Чорна рада”:
а) руки;
б) очі;
в) сміх;
г) голос.
Геннадий Евлампиевич Юров
Родился 14 марта 1937 года в Кемерово, на Красной Горке, в семье учителей. В родном городе окончил школу, учился на историко-филологическом факультете Томского университета, который окончил в 1959 году. После его окончания работал в молодежных газетах Томска и Кемерово, в газете "Кузбасс", возглавлял литературную студию "Притомье", занимал пост ответственного секретаря Кемеровской организации писателей, был редактором Кемеровского книжного издательства, газеты "Родник сибирский", главным редактором альманаха "Огни Кузбасса", собственным корреспондентом журнала "Российская Федерация" по Западной Сибири. Какое-то время жил в Магадане, работал в газете "Магаданская правда".
Работал младшим научным сотрудником музея "Красная Горка" и главным редактором одноименного краеведческого альманаха. Член Совета старейшин при Губернаторе Кемеровской области.
Геннадий Юров – автор семнадцати сборников стихотворений, выпустил четыре публицистические книги. Его творчество посвящено Кузбассу в целом и городу Кемерово. Героями его произведений являются жители города, вечная труженица Томь, его малая родина – Красная Горка и прекрасная природа земли Кузнецкой.
Геннадий Юров – автор слов песни "Рабочая мелодия Кузбасса", которая с декабря 2002 года стала гимном Кемеровской области и каждое утро начинается с ее звучания. Эти слова – непременные спутники любых торжественных мероприятий различного уровня – от района до области.
Умер 7 марта 2016 года
Награды
Геннадий Юров – лауреат многих премий, заслуженный работник культуры России, почетный гражданин города Кемерово и Кемеровской области].
юбилейная медаль В.И. Вернадского,
юбилейный гражданский орден "Серебряная звезда. Общественное признание".
медали «За особый вклад в развитие Кузбасса» II и III степеней.
орден «Почета Кузбасса» (март 2012 г.).
60 лет Кемеровской области, медаль
За веру и добро, медаль
