«Сонет 19» відноситься до жанру сонет тому, що він складається з чотирнадцяти рядків, що утворені з двох катетів і двох терцетів.
Бароковий сонет виражається контрастністю, динамізмом, поєднанням реальності з ілюзією, емоційною напругою, складними метафорами, символами та алегорією.
А сонет доби Віжродження полягає у поширені теорії і практики гуманізму, людини творчої та здатної до самопізнання і відкриття всесвіту для себе.
Новаторство Донна полягає в тому, що він прагнув відтворити у своїх творах інтонацію живої мови, вводивши в свої сонети розмовні (письмові) обороти, елізею, мінявиш наголоси і використовувавши мало характерний для елизаветців, тобто перенесення слів, пов’язаних думкою з даними рядками, в наступний.
Зроблено Канєвскою Фр.
Гоголь высмеивает в комедии Ревизор устрой чиновничества. Он рассказывает о корупции, жадности и остольных пороков тех кто должен нас защищать. Говорить Гоголь начинает с верхушки управления и идёт в самый низ.
Он высмеивает всё и показывает самые низкие черты образа, хотя делает акцент так же на том что это уже система и чиновника просто идут за ней.
Гоголь смеётся над чиновником с лёгким сочувствием, так как показывает жадность, продажность через вуаль под названием система. Он смеётся над этими жалкими, поглынульшими в систему людьми, но говорит так же, что они невиновны в этом.
С этого могу сказать, что Гоголь высмеевает все качества чиновником того времени.
