Кожна людина має крила. Не поспішайте заперчувати і відшукувати у себе на спині пір*їсті крила. Вони невидимі - духовні - і складаються(за трактуванням Ліни Костенко) з правди, чесності, довір'я, вірності у коханні, вічних поривань, щирості до роботи, щедрість на турботи, пісні, надії, поезії і мрії.
Ці крила рятують людину від земних турбот і кожного, хто вірить у їх силу, вони доносять до найзаповітніших мрій. Спочатку людина, як маленьке пташеня, робить невпевнені кроки і боїться піднятися над землею, але з часом людина, яка морально збагачується, вже відчуває силу і впевненість в своїх крилах...
І ось вже вона над землею, на дорозі до сонця, геть від проблем і справ.
Мы любим вас, и мы гордимся вами.
И нашу благодарность вам за всё, (два раза)
Наверное, не выразить словами.
Мы любим вас за ласку, за тепло,
За то, что нас заботой окружили,
И всё своё здоровье, и покой (два раза)
На жертвенный алтарь вы положили.
вам и сердцем, и душой.
«Ни пуха, ни пера! » нам пожелайте,
И нас, пока экзамены сдаём, (два раза)
Почаще и побольше вы ругайте.
А мы вам обещать хотим сейчас,
Что оправдаем все надежды ваши.
Экзамены успешно мы сдадим (два раза)
И принесём домой дипломы наши.
вам!