В произведении затронуто много важных тем: человеческая доброта, милосердие, несправедливость, подлость. Поступок генерала Кокошкина на первый взгляд может показаться несправедливым и даже подлым, однако именно благодаря его такту и хитрости удалось избежать наказания многим невиновным людям. Постников же мог быть казнен за свой поступок. Он это прекрасно понимал, и был очень счастлив, что отделался телесным наказанием. В то же время он был настолько добрым, милосердным человеком, что не считал свой поступок подвигом. Он человека только потому, что так велела ему совесть.
Добрые поступки нужно совершать бескорыстно во имя добра, а не ради награды и славы.
Есхіл вважається родоначальником трагічного жанру і його називають "батьком трагедії".
Есхіл — перший великий грецький трагік, що одержав світове визнання,— жив у Греції в першій половині V ст. до н.е. Есхіл Створив понад 70 трагедій, до нас дійшли тільки 7. У творчих змаганнях він одержав багато перемог (за одними свідченнями — 13, за іншими — 28). Світ, створений Есхілом в трагедіях,— це сівт благородних, сміливих, діяльних натур. Його герої вступають у суперечку навіть із богами. Естетичне кредо драматурга відбиває філософію гармонії людини й природи, боротьби за людське щастя й моральн його досягнення. Він першим показав на сцені драму людського буття. Стиль трагедії — монументально-патетичний, мова свіжа, яскрава, первозданна, як чотири стихії: земля й небо, вогонь і вода, які за уявленнями древніх греків були першоосновою життя. Зіткнення цих стихій у людині, звільнення людини від дикості в процесі розвитку суспільства прагнув зобразити драматург у своїх трагедіях. Але для перемоги нового над старим потрібні були герої-титани. І Есхіл, осмисливши древні міфи, створює трагедії, у яких прагне осягнути сокровенні таємниці гармонії й краси
