Анализ стизотворения парус 1. состояние лирического героя, чем вызвано это состояние ( каковы чувства, мечты, желания лирич. героя? 2. на какие части можно поделить стих-ние? как связаны друг с другом, чем различаются? объясните почему стих-ние построенно именно так? 3. какие образы в стих-нии, вам кажутся самыми выразительными. 4. какие худ. средства, создать настроение образы: -тропы (эпитеты, сравнения, метафоры и т.д) -устаревшая лексика и неологизмы; -особенности ритма метра, рифмовки, строфики. 5. сформулируйте идею стих-ния.

👇

Ответ:

rulmich1203p0dlzb

17.08.2020

1. Лирический герой чувствует себя одиноким, он отрекается от мира. Хочет и ищет уединения,свободы.
2. Три строфы. 1. Постановка риторического вопроса. Погода спокойна(спокойное море) 2. Погода понимает и поддерживает лирического героя. Шторм.3. Успокоение. Шторм затишье. Но лирическому герою не нравится спокойное состояние. Он простит бури.
3. Образ моря,неба.
4. Парус одинокий -эпитет. Море голубое - эпитет. Далекая страна - эпитет. Олицетворение - играют волны, ветер свищет. Эпитет: луч солнца золотой.
Устаревшая лексика:счастия, скрыпит.

4,8(87 оценок)

Открыть все ответы

Ответ:

nk291726

17.08.2020

ЕМОЦІЇ — особливий клас психічних станів, які відображають ставлення людини до навколишнього світу, до інших людей, до самої себе та до результатів своєї діяльності.Види емоційПримітивні (нижчі) — переживання, пов’язані із задоволенням або незадоволенням фізіологічних потреб.Вищі — переживання, які виникають на ґрунті задоволення духовних потреб.Позитивні — емоції, що пов’язані із задоволенням потреб.Негативні — емоції, які викликають почуття незадоволення і вимагають зміни ситуації.Стенічні — емоції, які підвищують життєдіяльність людини, посилюють активність.Астенічні — емоції, які пригнічують життєдіяльність організму, знижують енергію суб’єкта.Властивості емоційПолярність — вказує на можливість зміни будь-якої емоції, на її протилежність (задоволення — незадоволення; радість — горе; любов — ненависть).Інтегральність — домінування відносно інших станів та реакцій, охопленість всього організму. Зв’язок із життєдіяльністю організму: з органами кровообігу, дихання, травлення, залоз внутрішньої та зовнішньої секреції.Амбівалентність — одночасне переживання протилежних емоцій (сльози радості, муки творчості).Інтенсивність — властивість, яка свідчить про ступінь вираженості емоційного явища.Тривалість емоційних явищ характеризується часом їх існування. Активність — здатність емоцій стенічним (підсилюючим) або астенічним (пригнічуючим) чином впливати на діяльність.Глибина емоційних явищ залежить від того, якими подіями — пересічними чи життєво важливими — вона викликана, а також від того, в якому зв’язку між собою перебувають ці явища.Емоції і почуття, так само як і психічні процеси, забезпечують відображення та пізнання навколишнього світу. Але, на відміну від сприймання, пам’яті, мислення, емоції і почуття відбивають реальну дійсність у формі переживань. Пізнаючи світ, людина по-різному сприймає предмети і явища. Одні події викликають захоплення, інші — печаль, гнів тощо. Захоплення, гнів, радість — все це прояви суб’єктивного ставлення людини до навколишніх предметів і явищ, емоційні переживання її. Отже, емоції — це психічне відображення у формі переживання життєвого смислу явищ і ситуацій. В емоційних переживаннях відбивається життєва значущість інформації. Якщо предмети чи явища задовольняють потреби людини або полегшують їх задоволення, то в неї виникають позитивні емоції, якщо ні — негативні.Стенічні емоції підвищують життєдіяльність організму; астенічні пригнічують життєдіяльність, знижують енергію суб’єкта.Розрізняють прості (нижчі) та складні (вищі) емоції. Прості (нижчі) — переживання, пов’язані із задоволенням або незадоволенням фізіологічних потреб.Характерна ознака складних емоцій полягає у тому, що вони виникають у результаті усвідомлення об’єкта, що викликав їх, розуміння їх життєвого значення.Емоції можуть істотно впливати на процес діяльності. Переживання життєвого смислу явищ і властивостей світу, або емоцій, — необхідна передумова людської активності. Емоційні процеси забезпечують передусім енергетичну основу діяльності, є мотивами її. Емоції визначають якісну і кількісну характеристику поведінки. Вони також забезпечують селективність сприймання — вибір об’єктів середовища, які впливають на людину і мають для неї значення (рнс.8.1).Почуття — одна з основних форм переживання людиною свого ставлення до явищ дійсності. Вони більш стійкі і постійні порівняно з емоціями, що виникають у відповідь на конкретну ситуацію, тобто ситуативними. Структура почуття складається не лише з емоцій, а й з більш узагальненого ставлення людини, пов’язаного з розумінням, знанням. Тісний зв’язок почуттів з емоціями виявляється передусім у тому, що кожне почуття переживається і розкривається через конкретні емоції.Тварини не мають почуттів. Емоції, спільні для людей і тварин (страх, гнів, цікавість, сум тощо), мають якісну відмінність. У тварин виникнення емоцій пов’язане із задоволенням або незадоволенням конкретних біологічних потреб, з реалізацією інстинктивної сфери (інстинктів самозбереження, харчового, орієнтувального, продовження роду), тому вони обмежені і дуже бідні, тобто від людських емоцій вони відрізняються кількісно і якісно.

4,4(35 оценок)

Ответ:

Zagitova112

17.08.2020

"Сказание о белгородском киселе" — это типичный народный рассказ об
обмане врагов хитростью. Белгородцы по совету одного старца налили в
колодец кисель и тем убедили осаждающих их печенегов, что их кормит сама
земля. Подошли печенеги к Белгороду и "не давали выйти из города, и был
в городе сильный голод... И затянулась осада города". Отчаявшиеся люди
уже решили сдаться печенегам. "И собрали вече в городе, и сказали:
“Разве лучше нам так умереть? — сдадимся печенегам — кого пусть оставят в
живых, а кого умертвят; все равно помираем уже от голода”". Один старец
посоветовал людям не сдаваться врагу, а "собрать хоть по горсти овса,
пшеницы или отрубей. Они же радостно пошли и собрали. И повелели
женщинам сделать болтушку, выкопать колодец, поставить в него кадь, и
налить ее болтушкой". На следующий день они привели печенегов и убедили
их, что белгородцев кормит сама земля. "Разве можете перестоять нас?
Если будете стоять и десять лет, то что сделаете нам? Ибо имеем мы пищу
от земли, — сказали горожане"3. И враги ушли от города восвояси. Здесь
русский летописец прославляет мудрость и находчивость народа.

4,4(86 оценок)

Это интересно:

Питомцы-и-животные

10.07.2021

Как купать крысу: инструкция для любящих хозяев...

Кулинария-и-гостеприимство

07.04.2023

Отварная кукуруза в початках: легко и быстро...

Стиль-и-уход-за-собой

11.09.2021

Как распутать парик: лучшие советы от профессионалов...

Стиль-и-уход-за-собой