1) вислів "ахіллесова п'ята" означає вразливе місце в людини.
одним із головних героїв троянської війни був юний ахіллес. він уславився своїми подвигами, хоробрістю, непереможністю. коли він був зовсім маленьким, його мати, богиня фетіда, скупала його у водах священної річки стікс. відтоді ахіллес не боявся ні стріли, ні меча. тіло його стало невразливим — крім п'ятки, за яку тримала ахіллеса мати. загинув герой від стріли, що влучила йому в п'яту.
2) вислів "троянський кінь" означає підступну хитрість, облудливі дії.
за порадою одіссея ахейці зробили великого дерев'яного коня. всередині коня заховалися добре озброєні воїни, а інші нібито повернулися додому. на березі лишився дерев'яний кінь. троянці, побачивши, що греки зняли облогу, завезли коня у трою і почали святкувати перемогу. уночі, коли всі поснули, греки вийшли з коня, відчинили ворота, впустили своїх товаришів і стали вбивати троянців. так було переможено трою.
3) вислів "яблуко розбрату" означає причину суперечки, сварки.
один із поширених давньогрецьких міфів про еріду пов'язаний з яблуком розбрату, яке богиня кинула під час весілля пелея і фетіди. напис "найпрекраснішій" викликав суперечку між афродітою, афіною та герою, які вважали, що яблуко повинно було б належати одній з них. троянський царевич парис віддав яблуко афродіті, що призвело до троянської війни.
Розпочинається троянський цикл міфів розповіддю про весілля Пелея й Фетіди, на яке були покликані всі боги, крім богині розбрату Еріди. Щоб помститись, Еріда підкинула гостям золоте яблуко з надписом «найвродливішій». Між богинями Афіною, Афродітою і Герою спалахнула суперечка про те, кому з них має належати яблуко. Цю суперечку розв’язав троянський царевич Паріс, віддавши яблуко Афродіті, яка обіцяла йому в нагороду кохання найпрекраснішої жінки на землі — Єлени, дружини Менелая. Скориставшись гостинністю царя, Паріс зганьбив його: викрав не лише його дружину Єлену, а й захопив зі скарбниці всі коштовності.
Сидела одна ворона на дереве и целый день ничего не делала. Бежал мимо заяц, увидел безмятежную ворону, ему картина понравилась, и он спросил: «А могу ли и я вот так целый день сидеть, расслабляться и бездельничать?». «Конечно, а почему бы и нет?», ответила птица. Тогда заяц блаженно развалился под деревом, закрыл глаза и забыл обо всех бедах. Вдруг из-за кустов выскочила лиса, увидела расслабившегося зайца и съела его.
Мораль истории: Для того чтобы сидеть и ничего не делать, надо находиться очень и очень высоко.